ЛЮТИЙ
ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Право на життя - універсальне право людини, що захищається міжнародним правом та Конституцією України.
Право на свободу слова гарантує свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст.34 Конституції України).
Право на мирні зібрання означає, що громадяни можуть збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування ( ст.39 Конституції України).
Історична довідка
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення призупинити підготовку та підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відтермінування Асоціації змусило людей вийти на площі міст із протестом. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 року. Так, на знак протесту у Києві на майдан Незалежності вийшли сотні людей - переважно журналісти, громадянські активісти, опозиційні політики, студенти. В соціальних мережах поширювався заклик просувати підписання Угоди. Саме тоді було вперше використано слово "Євромайдан". Однак, в ніч на 30 листопада загони міліції "Беркут" розігнали мирних мітингувальників, порушивши основоположні права свободи людини, захищені Конституцією України і міжнародним правом. Було поранено понад 80 осіб (переважно це були студенти). Як наслідок, 1 грудня на вулиці столиці та інших міст вийшли тисячі громадян, які вважали дії влади неприпустимими. Акції протестів поширювалися по всій країні. Тепер основними вимогами стали дотримання органами державної влади законів та покарання винних у побитті мітингувальників. Своїм громадянським патріотичним обов'язком перед рідною країною вони вважали - відстояти європейський вектор розвитку України, демократію, свободу, гідність кожної людини. Тому ключовим гаслом людини стало - "права людини понад усе", а протестувальний рух отримав назву - Революція Гідності.
Однак, проти мирних учасників Революції Гідності влада застосувала незаконні заходи, внаслідок чого вже 22 січня було вбито українця вірменського походження Сергія Нігояна, етнічного білоруса Михайла Жизневського, українця Романа Сеника. У лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло львівянина Юрія Вербицького. А протягом 18-20 лютого загинули 77 "євромайданівців". За весь період революції було вюито або загинуло від ран більше ста осіб. Відтоді їх називають Героями Небесної Сотні. 21 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла закон, яким визнала загиблих жертвами у боротьбі українського народу за демократичні свободи та демократичний вибір України.
Право на життя - універсальне право людини, що захищається міжнародним правом та Конституцією України.
Право на свободу слова гарантує свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст.34 Конституції України).
Право на мирні зібрання означає, що громадяни можуть збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування ( ст.39 Конституції України).
Історична довідка
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення призупинити підготовку та підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відтермінування Асоціації змусило людей вийти на площі міст із протестом. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 року. Так, на знак протесту у Києві на майдан Незалежності вийшли сотні людей - переважно журналісти, громадянські активісти, опозиційні політики, студенти. В соціальних мережах поширювався заклик просувати підписання Угоди. Саме тоді було вперше використано слово "Євромайдан". Однак, в ніч на 30 листопада загони міліції "Беркут" розігнали мирних мітингувальників, порушивши основоположні права свободи людини, захищені Конституцією України і міжнародним правом. Було поранено понад 80 осіб (переважно це були студенти). Як наслідок, 1 грудня на вулиці столиці та інших міст вийшли тисячі громадян, які вважали дії влади неприпустимими. Акції протестів поширювалися по всій країні. Тепер основними вимогами стали дотримання органами державної влади законів та покарання винних у побитті мітингувальників. Своїм громадянським патріотичним обов'язком перед рідною країною вони вважали - відстояти європейський вектор розвитку України, демократію, свободу, гідність кожної людини. Тому ключовим гаслом людини стало - "права людини понад усе", а протестувальний рух отримав назву - Революція Гідності.
Однак, проти мирних учасників Революції Гідності влада застосувала незаконні заходи, внаслідок чого вже 22 січня було вбито українця вірменського походження Сергія Нігояна, етнічного білоруса Михайла Жизневського, українця Романа Сеника. У лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло львівянина Юрія Вербицького. А протягом 18-20 лютого загинули 77 "євромайданівців". За весь період революції було вюито або загинуло від ран більше ста осіб. Відтоді їх називають Героями Небесної Сотні. 21 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла закон, яким визнала загиблих жертвами у боротьбі українського народу за демократичні свободи та демократичний вибір України.
Масляна - це веселе свято проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. У давнину вважалося, щоб залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю, треба провести церемонії, які "умаслюють" сонце.
Для цього пекли млинці, а ще об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Сонечко це мало побачити і гріти людям на радість!
Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту.
Християнською церквою Масляна була сприйнята, як релігійне свято й одержала назву Сирного, чи Сиропусного тижня.
Може бути, що назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці.
Останній тиждень перед Великим постом також називають: Сирна неділя, Бабське свято, Колодій, Масниця, Запусти, Пущення.
Дуже любили Масляну в народі і ще ласкаво називали: цукрові вуста, чесна масляна, перепілочка, об'їдуха, ясочка!
|
Цей тиждень також називали Бабським тижнем. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.
Важливою частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую. А хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до цього катання купували сани. Також було поширеним катання молоді на санках.
На масляну пекли гречані млинці, заправлені смальцем, ними частували протягом усього тижня.
Досить популярними серед селян були сколотини од масла. Нехай буде і маслянка, аби щоранку!
За церковною традицією тиждень називається сирним, або м'ясопусним, — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. На цьому тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять.
В перший день, у понеділок - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку Масляну, наряджали її в каптан і шапку.
На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців.
У середу тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.
На четвертий день возили опудало на колесі, співали пісень, проводили кулачні бої.
На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.
У суботу будували на ріках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.
Масляна
За руки взявшись колесом Сварожим
Вели під руки чучело зими
В останній шлях. Вогнем надії
Розвіяли по вітру ті ї холоди.
А ти сміялася, з небес, промінням сонця.
І плакала, кидаючи в моє обличчя сніг,
І знову веселилася, прощала і прощалася,
І поверталася, втрачаючи в обіймах в стид…
Простіть мене, коли чого згрішив,
Я ненароком, може лиш думками.
- Хай буде так, і Бог тобі простить.
Не плач, зима піде за чучела вогнями.
Свароже коло обертається над нами.
Молочні ріки не вийдуть з берегів.
Вуста твої намащені медами,
Ось тільки не мені поцілувати їх.
Мені млинець упав із твого столу.
Візьму його собі як оберіг,
Бо хто з на ще, як довго, йти по колу,
І скільки в колі тім незвіданих доріг.
Толік Панасюк
Немає коментарів:
Дописати коментар