Читалочка

Всеволод Нейстайко — український Марк Твен

 30 січня — день народження найпозитивнішого дитячого письменника України Всеволода Нестайко. Його твори викликають посмішку у всіх поколінь читачів, а «Тореодори з Васюківки» — одна з найвеселіших книг у всій шкільній програмі. 

 Один з найбільш прославлених українських письменників і класик дитячої літератури. Всі книги та оповідання Всеволода Нестайка відрізняються яскравими персонажами, веселими і захоплюючими пригодами, фірмовим авторським гумором, а також повчальними історіями, які виховують в дітях тільки позитивні якості. Письменник отримав велику кількість нагород, в тому числі і Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Читати книги Всеволода Нестайка варто батькам маленьких дітей, а також всім шанувальникам дитячої літератури високого рівня.

Повчальна і захоплююча творчість Всеволода Нестайка

  За більш ніж 50 років Всеволод Зіновійович Нестайко видав близько 40 книг, казок і п'єс. Одна з найбільш відомих історій автора - «Тореадори з Васюківки». Оригінальний твір вийшло ще в 1964 році і з тих пір неодноразово перевидавався, а в 1965 році навіть був екранізован. Це гумористична історія з трьох окремих епізодів, кожен з яких пов'язаний з попереднім тільки персонажами. Герої книги - школярі Ява і Павлуша. Перший з них - активна і енергійна дитина, другий - більш спокійний і розважливий, але при цьому обидва мріють будь-що-будь прославитися. І щоб досягти цього, хлопці то вирішують стати тореадорами, то знайти і зловити в своєму селі іноземних шпигунів, то підкорити столицю України.

Цикл книг «Дивовижні пригоди в лісовій школі» оповідає про смішні і захоплюючі пригоди учнів спеціальної школи для звірів, в якій викладання ведеться ведмежою мовою. Головні герої - друзі зайчик Кося Вухань і їжачок Колька Колючка, а також їхні однокласники. Це легкі, веселі і повні доброго гумору твори, які порадують дітей.

 Також серед творів Всеволода Нестайка варто відзначити серію книг «Неймовірні детективи», головні герої якої - молоді київські детективи Женя Кисіль і Витасик Дорошенко. Ці двоє хлопців раніше і подумати не могли, в які пригоди їм судилося потрапити. Але раз по раз школярі виявляються залучені в таємничі і містичні загадки, які їм доводиться розплутувати разом з бравими служителями правопорядку.

        Серед інших популярних оповідань, повістей і казок Всеволода Нестайка відзначимо такі: «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків», «Загадка старого клоуна», «Космонавти з нашого будинку», «Загадковий Яшка". Сонячний зайчик і сонячний вовк». У творах письменника прославляється справжня дружба, доброта, а також готовність прийти на допомогу нужденній людині, що виховує в маленьких читачах тільки кращі якості.

1. Чарівні окуляри  Переглянути ***
2. Пригоди в Павутинії  Переглянути ***
3. Загадковий Яшко  Переглянути ***
4. Сонце серед ночі  Переглянути ***
5. Про комарика Зюзю  Переглянути ***
6. Неймовірні детективи  Переглянути ***
7. Сонячний Зайчик і Сонячний Вовк  Переглянути ***

28  вересня  2018  року  виповнюється  100  років  від дня  народження  видатного  українського  педагога-гуманіста  Василя Олександровича 
Сухомлинського.  Рішення  про  відзначення  цього  знаменного  ювілею затверджене 39-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Казки Школи під Голубим Небом

Казкар-чарівник

(телепередача)

Мета: формувати загальну та емоційну культуру через казки В.О.Сухомлинського; розвивати естетичну свідомість, потяг до прекрасного; виховувати в дітей пізнавальний інтерес і любов природи рідного краю.

Обладнання: малюнки, репродукції картин, музичне оформлення,ляльковий театр, іграшки, вірші, слайди.

Перебіг  заходу :

1 ведуча. В ефірі дитяча телепередача «Казки Школи під Голубим Небом». Ми раді вітати всіх присутніх у студії.

2 ведуча. Доброго ранку!

1 ведуча. Доброго дня!

2 ведуча. Доброго вчора, сьогодні, щодня…

1 ведуча. Хай не псується годинник на вежі.

2 ведуча. Хай буде все на землі, як належить:

1 ведуча. Сонце –  як сонце, літо – як літо,

2 ведуча. Дощик –  як дощик, діти – як діти.

1 ведуча. Кожному дому щастя бажаєм.

2 ведуча. Маку – цвітіння, житу – врожаю,

1 ведуча. Небові – миру, голубу – неба.

2 ведуча. Кожній дитині – всього, що треба.

1 ведуча. Хай усміхаються діти щодня,

Ведучі. Доброго ранку! Доброго дня!

(звучить пісня « Свято казки» у виконанні Кореновської В.)

2 ведуча. Сьогодні в нашій передачі беруть участь діти нашої школи. І ми познайомимось з їхньою роботою.

1 ведуча. Наша передача монтуватиметься в різних студіях:«Інформаційній»,«Театральній»,   «Естетичній».

2 ведуча. І розпочинаємо ми свою програму з першої студії – «Інформаційної».

(голос із-за куліс на фоні мелодії « Одинокий пастух»)

«Що таке Школа під Голубим Небом?

       Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти. Дошкільники, першокласники, другокласники… Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить. Лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає. Це і є наша Школа під Голубим Небом.

        Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами – складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою.

      Школа під Голубим Небом – це джерело живої думки й слова, до якого я щодня приводжу вас, щоб ви стали людьми великої душі, розумними й сердечними, мудрими мислителями.»

                                                             (В.О.Сухомлинський)

Диктор. Сподіваюсь, ви всі здогадались про кого буде мова? Багаторічний директор Павлиської середньої школи, кандидат  педагогічних наук, автор багатьох книг, брошур і статей, художніх творів для дітей, заслужений учитель – Василь Олександрович Сухомлинський.

Дикторка. «Людина, – любив повторювати педагог, – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.» Ці проникливі слова можна і треба віднести і до самого Василя Олександровича.

Диктор. «Вірте в талант і сили кожного учня.» Ці слова Сухомлинського можна було б поставити епіграфом до всього, що було ним написано.

Дикторка. Василь Олександрович – надзвичайно скромна, цілеспрямована натура,тиха і навіть, незважаючи на знаменитість, трохи сором` язлива людина. Жила в ньому титанічна сила волі й духу, невичерпна енергія, воля бійця за справедливість, за долю освіти та виховання майбутнього. Важливе місце серед цього багатства належить казці.

Учень.
Країна дитинства – країна казкова
І часто дорослих вона вабить знову,
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.
Із казкою любі не розлучайтесь,
Вам казка чарівна підкаже пораду,
В ній знайдете завжди утіху й відраду,
Давайте ж на хвильку заглянемо в казку.

2 ведуча.  Перед нами двері з інтригуючою назвою «Театральна». Тут ми познайомимось із творчістю Василя Сухомлинського. Він говорив: « Десятиріччя праці – нелегкої, але радісної – переконали мене: казка, творчість – це найтонший і найніжніший дотик. Казка – дитинство думки. Вона робить світ дитинства яскравим і цікавим».

1 ведуча.  І так до вашої уваги казка Василя Олександровича «Як їжачок до зими готувався».

(Ляльковий театр)

Як їжачок до зими готувався

Автор. Був собі в лісі їжачок. Знайшов він кімнатку в дуплі старої липи. Тепло в ній і сухо. От він там і живе.

Настала осінь. Падає жовте листя з дерев. Скоро й зима настане. Почав готуватися їжачок до зими. Сходив до лісу, понаколював на свої голки сухого листя. Приніс до кімнатки, настелив, стало ще тепліше.

Знову подався до лісу їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голках до хатини, склав у бочці. А бочку зробив із березової кори.

   Ще раз почимчикував їжачок до лісу. Нашукав грибів, насушив їх і теж поклав у бочку. Тепло й затишно їжачкові, але сумно одному. Захотілося знайти товариша. Пішов він до лісу, зустрів зайчика.

Їжачок. Зайчику-побігайчику! Ходи до мене, в мою кімнатку, жити.

Зайчик. Не хочу я до тебе, в твою кімнатку. У мене своя є.

Автор. Пішов їжачок далі та й зустрів сіру мишку.

Їжачок. Мишко-шкряботушко! Ходи до мене, в мою кімнатку, жити.

Мишка. Дякую тобі, їжачок, за запрошення, але в мене своя нірка є. Я там буду жити.

Автор. Засмутився їжачок та й пішов далі. Зустрів він ховрашка.

Їжачок. Братику-ховрашок! А ходи-но зі мною жити в мою хатинку.

Ховрашок. Вибач, їжачок, але я не можу з тобою жити. У мене своя нірка є.

Автор. Зустрів їжачок цвіркуна. Сидить цвіркун на сухій стеблині, дрижить від холоду.

Їжачок. Іди до мене жити, цвіркуне.

Цвіркун. Дякую тобі, дякую тобі, їжачок, за запрошення. Я згоден.

Автор. Пострибав цвіркун у хатину до їжачка радий-радесенький (Стиха лунає музика). Настала зима. Їжачок цвіркунові розказує казку, а цвіркун пісню їжачкові співає.

2 ведуча. Написано тисячі казок. Хто ж їх автор? Це чудова українська  природа і декілька поколінь маленьких дітей – творців казок Школи під Голубим Небом.

1 ведуча. Який дивовижний та чарівний цей театральний світ… Колего, а ви знаєте, що відбувається за оцими дверима?

2 ведуча. Звісно, знаю. Це наступна студія в нашій телепередачі «Естетична» і панує тут дух мистецтва.

1 ведуча. Діти, все що оточує нас – це чарівний світ казки. Тож давайте завітаємо до цієї студії і впевнимося, скільки прекрасного і красивого можна споглядати всюди, і найбільше в природі.

(Виходить Осінь під тихе звучання мелодії Бетховена )

Осінь. Осінь…Скільки поезії в цьому золотаво-сонячному слові і скільки радості й тихого смутку. Мене часто звуть чудовою, замріяною, золотою, загадковою, незбагненною. Щоразу я неповторна у своїй красі і витівках. А яка я непостійна! То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна, то весела і життєрадісна, то мрійлива та плаксива.

2 ведуча. Письменники і поети здавна милувалися красою осені і намагалися передати її красу словом.

(Учень читає вірш В.Сосюри)

Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
І берізка гола мерзне під вікном.

1 ведуча. А композитори дивовижну осінню красу зображали за допомогою мелодій.

2 ведуча. Художники, зачаровані красою цієї пори року, передавали її у творах живопису.

(звучить уривок мелодії «Пори року» і йдуть слайди репродукцій картин)

1 ведуча. До вашої уваги осінній вернісаж нашого учня Данчака Арсена.

(Виступ учня)

2 ведуча. А учні 1 класу дарують осені прощальний танець.

(Учні виконують танець)

Учень.
Краса природи – справжнє диво!
Все неповторне і живе.
Де не поглянь, скрізь так красиво,
По небу сонечко пливе,
Навколо височіють гори,
Між горами дзюрчить вода,
А ліс зелений, наче море,
І всюди казка вигляда.

1 ведуча. Ось і дійшла наша передача до кінця. Який висновок можна зробити з побаченого і почутого?

1 учень. Треба багато читати. Адже, як сказав Сухомлинський, «Читання – це віконце, через яке ми бачимо, пізнаємо світ і самих себе.»

2 учень. Казка – це чарівний світ природи, що оточує нас.

3 учень. Казку можна почути в музиці і створити, побачити на малюнках.

2 ведуча.
Якби не казка, хто б і знав,
Що стільки є чудес на світі.
І хто б завісу відкривав
У світ, в якому грають діти.

1 ведуча. Дякуємо всім. До нових зустрічей у світі чарівних і неповторних казок під голубим небом.

1. Акація і бджола  Переглянути ***
2. Бабусин борщ  Переглянути ***
3. Бджола  Переглянути ***
4. Біла сорочка  Переглянути ***
5. Жайворонок та сонце  Переглянути ***
6. Жайворонок та пролісок  Переглянути ***
7. Їжак та місяць  Переглянути ***
8. Кмітливий скляр  Переглянути ***
9. Мед і суниці  Переглянути ***
10. Мокра і суха сорочка  Переглянути ***
11. Навіщо півневі гребінець  Переглянути ***
12. Народження егоїста  Переглянути ***
13. Права та ліва  Переглянути ***
14. Соромно перед соловейком  Переглянути ***
15. Що краще  Переглянути ***
16. Як джміль нагодував бджолу  Переглянути ***
17. Як півник проса накосив  Переглянути ***
18. Які зуби у мурашки  Переглянути ***
19. Ялинка для горобців  Переглянути ***

Рекомендаційний огляд казок

Лариси Письменної
для читання в родинному колі

  Про книги Лариси Михайлівни Письменної для дітей   Переглянути ***
    
Шановні батьки наших маленьких читайликів! Звертаємо вашу увагу на казки, які ви з задоволенням і користю можете прочитати своїм дітям.           

     Діти дуже люблять бувати зі своїми батьками. А яка ж то втіха, коли матуся або татусь беруть книжечку і сідають, щоб почитати своїй дитині. Почитати може і бабуся або дідусь, будь-який член родини. Почуття єдності, що виникає тоді, не можна замінити нічим іншим – ні відео, ні комп’ютером. Бо хіба комп’ютер має серце, що б’ється?         

      Радимо вам згадати і перечитати з дітьми казки, які ви самі знали ще в далекому дитинстві. Ось твори класика української літератури для дітей Лариси Письменної, нашої землячки з села Чоповичі, що на Житомирщині.           

      В своїх творах письменниця дотепно описує життя малят вдома і в дитячому садку, їхній побут, дитячі ігри, інтереси, взаємини, світогляд. І хоч книги написані давно, вони цілком сучасні, бо змальовані в них психологічні колізії хвилюють і хвилюватимуть кожного, хто має справу з дітьми.           

Давайте ближче познайомимося зі збірочкою казок Голубий олень

Письменна, Л. Голубий Олень : казки / Л. Письменна ; худож. В. Решетов, Г. Сокоринська. – К. : Веселка, 1976. – 126 с.

    Батьки дуже рідко розповідають дитині про свою професію. Тому діти інколи і не знають якою справою займаються їхні батьки. А це для них дуже важливо.Ото б і Оленка не знала, яка у її мами цікава робота на трикотажній фабриці. Добре, що з’явився Голубий Олень, зробивши Оленку зовсім маленькою, переніс її на фабрику, познайомив з В’язальною Машиною, яка робила найгарніший дитячий одяг.

    А господаркою Машини була її мама. Саме з допомогою Голубого Оленя Оленка порозумнішала і побачила скільки користі і радості приносить мама людям. Оленка навіть перестала заздрити Галочці через те, що її мама працює бортпровідницею на літаку.Оленка запевняє, що  її дивовижна пригода, то щира правда, то чому ж би нам їй не повірити? Адже вона й сама тому вірить!

Як зажурився веселий Казкар      

     Діти частенько починають сваритися. Грають під вікнами і тільки чути: «Це моє!»–« Ні, моє!» – «Ось я тобі! Ану, йди звідси!» — «Сам іди звідси!…». Вони навіть не здогадуються, що через їхні сварки веселий Казкар став писати сумні казки.            

     То ж читайте скоріше своїм діткам цю розповідь, щоб на світі було більше веселих казок.

Лісовик

Славко знав уже майже всі літери і вмів їх написати. Але хлопчина дуже не любив уважно слухати. Він і маму не завжди слухав.

Що? І у вас з дітьми така ж проблема? Тоді обов’язково потрібно розказати їм про халепу, в яку вскочив Славко через свою неуважність. Може й вашій дитині знадобиться допомога Лісовика–чарівника.

Чому сумний верблюд

       Інколи дітям потрібно допомогти адаптуватися в колективі дитячого садка, підказати, як треба вести себе, щоб тебе любили, поважали, хотіли потоваришувати з тобою інші діти.

      Саме в такій ситуації допоможе розповідь Лариси Письменної про хлопчика Славка і сумного верблюда. Прочитайте її своїм дошкільнятам.     

                                     Телефон

      Тепер у Славки є Барс! Живий! Білий мов сніг, пухнастий, з чорним носом і чорними очима. І очі в нього такі розумні та добрі. Не лякайтесь. Це ж собака. А як Барсик потрапив до Славка, ні за що не здогадаєтесь.

      Треба прочитати  все з самого початку: і про Телефон, і про Ганну Петрівну і про те, як добре, коли тебе розуміють батьки.  

Чап- Чалап          

А чи знаєте ви, шановні батьки, які сни сняться вашим діткам? Може їм, як і Максимкові, наснилися непосидючі друзі Чап і Чалап? То ж читайте своїм малюкам цю чудову казку, яка і цікава і пізнавальна. А якщо потрібна буде допомога, щоб відповісти на запитання ваших «чомучок», то за порадою звертайтесь до бібліотекарів.

     Отож, ми познайомили вас лише з однією книжкою Лариси Письменної. А їх в бібліотеці дуже багато. Беріть до рук будь-яку книгу письменниці і відбудеться  захоплююча мандрівка у країну мрій і казок, у країну дитинства.

  

---

Чарівна подорож

в Країну Казок Лариси Письменної

Рекомендаційний огляд для молодших школярів

     Сідайте гарненько і слухайте тихенько. Зараз ми з вами познайомимося з Країною Казок чудової письменниці Лариси Письменної.        nbsp;   

       Родом вона з Житомирщини, з Малинського району. То ж, мабуть, багато її казкових героїв живуть в наших Житомирських лісах.

       Ось перед вами книжечка «Як вовк був Невовком» з цікавими малюнками Анатолія Василенка.

Письменна, Л. М. Як вовк був Невовком : казки / Л. М. Письменна; мал. А. Василенка. – К. : Веселка, 1988. – 96 с. : ілюстр.

       Спочатку ми познайомимося з хлопчиком Ясиком. Ото ж  йому пощастило в житті! Саме Ясик побачив маленького золотаво-зеленого жучка, який перетворився на Летючого Коня із зеленими очима. Ясик вправно скочив на Летючого Коня і вони полинули до Країни Казок. Чудовий подарунок привіз Ясик з цієї мандрівки: справжнісіньку шапку-невидимку. Уявляєте, яка ж то радість?! Але чомусь ця шапка-невидимка дуже швидко зникла. Мабуть, щось не так, як треба, робив Ясик. Це ви зрозумієте, коли прочитаєте цю казку самі.           

      Перегортаємо сторінки далі і зустрінемося з чарівною Ялинкою, з Богатирем, який переможе розбійника Крижане Серце.           

      І нарешті, «Як вовк був Невовком». Цей твір можна назвати фантастичним детективом. То справді не дуже  весела історія і, навіть, сумна. Браконьєр в лісі збив машиною лісника Андрія. Єдиним свідком  цієї трагедії став Сірко, вихований лісником вовк. Але ж вовк нічого не міг розповісти людям про злочин. А потрібно неодмінно знайти Браконьєра і покарати його! Але – де і як його шукати? Ось тут і став у пригоді старий-старезний чародій Золотоокий. Саме він дав вовку ім’я Невовк. То ж беріть в бібліотеці цю книжечку і вирушайте з Невовком  у  подорож  за пригодами. 

Письменна, Л. М. Як у Чубасика сміх украли : казки / Л. М. Письменна ; [мал. Н. Григорової]. – К. : Веселка, 1977. – 48 с. : ілюстр.

       Герої цієї книжки – веселі та дружні звірята й пташки, кіт Хитрун Веселі Вуса, хлопчик Чубасик, який умів так сміятися, що навіть сонце з-за хмар здивовано визирало.

       Зустрінеться у книжці і лиха чаклунка гадюка Ненависниця з дуже злими намірами, та дружба й рішучість лісових мешканців стануть на заваді її підступності. Бо добро завжди перемагає, коли за нього спільно борються.

Письменна, Л. М. Там, де живе Синя Ластівка : повість-казка / Л. М. Письменна ; худож. Л. Гармиза. – К. : Веселка, 1986. – 111 с. : ілюстр.

    А чи знаєте ви де живе Синя Ластівка? Ні? Тоді обов’язково потрібно прочитати вам цю чудову повість-казку. Це розповідь про споконвічну боротьбу добра і зла, про мужніх і добрих, мудрих і чесних людей: добротворця дядька Спиридона, його юного друга Андрійка, дівчинку Олесю, Андрійкову бабусю. Довелося їм воювати зі злим чарівником з чорним голосом Чорнозубом. Не хвилюйтеся, все закінчилося добре. Адже поруч були чародії Несхожик (він здатен перетворитись в будь-кого і будь-що) та Небувайлик (його немає і разом з тим  він завжди є там, де потрібне втручання  справедливості). Ці брати-жартуни та диво-пташка Синя Ластівка рятують в біді тих, хто завжди на боці правди.            

      А ось, що подарувала Синя Ластівка Андрійку й Олесі на прощання, я вам не скажу. Дізнаєтесь самі, коли прочитаєте книжку. Але дядько Спиридон сказав, що то найкращі в світі подарунки.

Письменна, Л. М. Тисяча вікон і один журавель : казки, оповідання, повісті / Л. М. Письменна ; передм. І. І. Шкаровської ; мал. Л. Я. Гармизи. – К. : Веселка, 1984. –  509 с. ілюстр. – (Бібліотечна серія).

В цю збірку ввійшли і знайомі вам вже казки і нові оповідання та повісті.           

«Чарівник на тонких ніжках»

      Повість про сім’ю лісника, про малого хлопчика Федя, який любив і знав ліс, як свого найкращого друга і допомагав батькові його берегти. Взявши до рук цю книжечку, ви разом з хлопчиком побігаєте по лісових стежинах, дізнаєтесь про хлопчачі мрії. І за чарівником на тонких ніжках в батьковому мотоциклі поїдете з далекого лісу до самого обласного центру – Житомира. 

«Тисяча вікон і один журавель»

     Перед твоїм зором, читачу, вже не ліс, а будівельний майданчик. Не щебет птахів ти чуєш, а гуркіт бульдозерів, екскаваторів і кранів. І знайомишся ти з чудовими людьми, робітниками–будівельниками, котрі зводять новий житловий масив, з хлопчиком Славком, що мріє всіх людей зробити щасливими. І, хоч це не казка, але й тут є чарівне слово і тридцять кришталевих зернят. Адже в книжках Лариси Письменної дійсність завжди поєднується з чарівною казкою.           

      А оповідання в цій книжці розкажуть вам про цікаві пригоди дітей, про спостереження за життям птахів і звірів, про домашніх улюбленців котів і собак. Багато оповідань про тварин у Лариси Письменної – це спогади з її дитинства, або з її дорослого життя. То ви ще й з самою письменницею познайомитеся.            

      В повісті, казці, оповіданні – в кожному своєму творі письменниця невимушено й весело допомагає вам пізнавати світ, навчає людяності й доброті, вчить справедливості, чуйності, вірності в дружбі, поваги до праці, любові до рідної землі.          

   За збірку «Тисяча вікон і один журавель» у 1986 році Ларисі Письменній було присуджено Республіканську літературну премію імені Лесі Українки.                                                                     

 

1. Тарас Григорович Шевченко Переглянути ***

1. Леся Українка (біографія) Переглянути ***
2. Леся Українка (презентація) Переглянути ***
3. Леся Українка (цікаві факти) Переглянути ***

1. Іван Франко (батьківська хата) Переглянути ***