Повага і любов - ось два крила чарівних, що ввись підносять душу й дух людини

Загальні відомості

Відомості  про педагогічну діяльність 

    П.І.Б.    Макаренко          Олена     Володимирівна 


Посада : вчитель початкових класів

Місце роботи: Краматорська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 16

Освіта:  Макіївське педагогічне училище, 1983р.;
Слов'янський державний педагогічний університет, 1988 р. за спеціальністю "Педагогіка та методика початкового навчання"


Категорія : спеціаліст вищої категорії, звання "Учитель-методист"

Педагогічний стаж :  34 роки

Дата попередньої атестації : 2013 рік
Тема самоосвітньої діяльності:"Нова українська школа як модель поваги до прав дитини, демократії, підтримки добрих ідей"

Педагогічне кредо: "Доторкнутись розумом і серцем до кожного  учня, вселити у нього віру та успіх"
"У кожній дитині -  сонце, дайте йому сяяти !"
"Запитають : "Ви - учитель?"
    Відповім : "Я - учень своїх учнів."
Запитають : "Хто ж ви є для них?"
    Відповім : "Я половина кожного з них."
Запитають : "Ви їх знаєте?"
    Відповім : "Так само, як знаю Безмежність."  
Запитають : "Як ви їх виховуєте?"

    Відповім : "Як яблуко плекає у собі насіння."
Запитають : "Де ваша педагогіка?"
    Відповім : "Я черпаю її із Зоряного Неба."
Запитають : "Де ваше Зоряне Небо?"
    Відповім : "У мені."
                                  Ш. Амоношвілі
Презентація з досвіду роботи "Нова українська школа як модель поваги до прав дитини, демократії, підтримки добрих ідей" Переглянути ***

    У  Концепції  Нової школи  зазначено : «Українська школа буде успішна, якщо до неї прийде успішний учитель». Що для мене означає вислів «успішний учитель»? 
    Це -  педагог, особистість, лідер, для якого дитина – міра всіх речей. Місія вчителя початкових класів – розбудити, забезпечити спільне зростання всіх головних сил людини – фізичних, емоційних, моральних, розумових, естетичних, - сформувати всі підвалини людини. Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. «Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородними захопленнями, поривом до чогось розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло» - писав В.О.Сухомлинський. Справжній педагог – це доля, це дар від Бога, його особистість – це вмістилище знань і позитивної енергії, якими він наповнює свою душу, щоб пропустити їх потоком через душі і розум своїх вихованців.
     Можна порівняти знання із чистою живою водою, і якщо ця вода перестає надходити в посудину, то і віддавати буде нічого, вона застоюватиметься і швидко стане непридатною для споживання. Тому педагог повинен все життя вчитись сам. Нова школа  потребує нового вчителя, який має стати "агентом змін". У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не «як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютера, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини». Є такий вираз: «радість пізнання». Навчання – це нелегка праця, але воно не повинно бути безрадісним, важким тягарем. Учитель  має прагнути будувати для своїх учнів «школу радості», про яку говорив В.О.Сухомлинський. Педагог повинен провести учнів шляхом першовідкривачів, дати відчути їм радість  творчості, свою цінність і значущість у цьому світі.
  Україна – це земля смутку і краси… 2014 рік… Напевно, кожен із нас, навіть у глибині душі не міг подумати, що буде жити в часи, коли повсюди чути слово «війна». Кожен учень по всій Україні – від найменшого першокласника до вже дорослого випускника  - любить свою державу, бажає їй добра та миру, намагається стати справжнім патріотом і гідним громадянином своєї  Батьківщини. Справжніми патріотами не народжуються, ними стають. Від кожного з нас залежить доля нашої держави, тому що кожен із нас – це складова держави. Словами В.Шевчука: «…коли лицарський дух не згасає в дітях, він ніколи не згасне в народові, хоч  як би його гнітили, і зневажали, і обкрадали наші лихі вороженьки. Адже воля народу, ніби зерно в землі, проростає таки в дітях, відтак – у дітях і надія його, і запорука його свободи». Саме в школі, яка на думку В.О.Сухомлинського, «не комора  знань, а світоч розуму», «духовна колиска народу», «вогнище духовного життя народу», слід  чітко означити пріоритети, які б дозволили згуртувати, об’єднати українське суспільство навколо ідеї відданості Україні, утвердити в кожному усвідомлення власної національної гідності, яка є наріжним каменем світоглядних основ особистості як педагога, так і вихованця. Нова школа буде плекати українську ідентичність. А «ключовим виховним елементом стане приклад учителя, який покликаний захопити душу».
  Учитель – не просто професія, це покликання, це саме життя ! Це кропітка праця та саможертовність, неосяжна  любов до дітей, щирий інтерес до своєї праці та безупинне самовдосконалення. Тисячі професій народжуються і зникають. Та серед вічних професій учительська посідає особливе місце : вона початок усіх професій. Змінюються умови та засоби навчання, та незмінним залишається головне призначення вчителя– навчити людину бути Людиною. Плинуть роки… 
     Лунає шкільний дзвоник , він кличе до школи нове покоління першокласників. На мене уважно  дивляться дитячі очі. Яке життя оберуть сучасні дітлахи? Педагог повинен  запропонувати їм Нову школу, до якої він повинен бути готовим сам.  Адже в  руках учителя, в його золотім серці – майбутнє наших дітей, нашого українського народу. І я сподіваюсь,  воно буде прекрасним!

Немає коментарів:

Дописати коментар