Що є свобода, добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне : зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.

                    ( Г.Сковорода "De Iibertate"   

Повноцінне функціонування суспільства неможливе без усвідомлення важливої ролі права. Втілення гуманістичних цінностей та ідеалів у процеси правового регулювання суспільних відносин є найголовнішим завоюванням в історії людства. Суспільно-політичні виклики сьогодення висувають нові вимоги до виховання покоління, що підростає, серед яких, насамперед, формування національної самосвідомості учнів, усвідомлення основоположних прав і свобод людини та знання механізмів їхнього захисту. За цих умов значно зростає відповвідальність педагогів, обов'язком яких є розвиток в учннів основоположних загальнолюдських цінностей, морально-правових якостей, відповідальності за власну долю та майбутнє держави. 

    Вирішення зазначених актуальних завдань неможливе без спільної праці вчителів, науковців, представників громадських та міжнардних організацій задля вироблення єдиної національної стратегії розвитку правового виховання школярів.

СЕРПЕНЬ

24 серпня – День проголошення незалежності нашої держави

  19 серпня 1991 року в Україні відбулася подія, яка ознаменувала собою початок нової ери в історії держави: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом УРСР продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, Верховна Рада УРСР  урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

      Це зміст історичного документа – «Акта проголошення незалежності України», який був схвалений 24 серпня 1991 р. і став тією відправною подією,з якою пов’язана новітня історія Української держави, її сучасне і майбутнє.

   На честь цієї доленосної події встановили національне свято – День Незалежності України, яке щорічно відзначається 24 серпня.

       Одна з найбільших за територією країна в Європі Україна відбулася, постала і стверджується в світі як суверенна, соборна європейська держава, бо існує не тільки в зовнішній атрибутиці, а повноцінно й повнокровно, в усіх властивих незалежним державам вимірах і параметрах.

       Відроджена незалежність і державність України не є щасливим дарунком долі чи наслідком сприятливого збігу політичних обставин. Їхні зерна зріли у глибинах тисячолітньої історії України і проростали навіть у часи бездержавності , національного та соціального гніту. До незалежності і державності Україна йшла довгим, важким і жертовним шляхом і дорого за неї заплатила. Це і драматична боротьба УНР, і всенародне протистояння гітлерівському нашестю, і героїчна боротьба УПА, і багатостороннє зусилля української еміграції у вільному світі задля утримання політичного ідеалу самостійності. 

 Незалежність – заслуга всього народу і багатьох його поколінь. Адже народ, який пройшов через тернистий шлях випробувань, який зумів вистояти і зберегти себе у вогняному горнилі революцій, спустошливих війн, братовбивчих конфліктів , нещадних голодоморів та репресій, підпільної правди і публічної брехні, народ, який прийняв удар Чорнобиля і затулив собою від глобальної катастрофи людство, виборов право на утвердження себе у світі як нації – такий народ має право на самостійний цивілізований розвиток.

 Здобувши незалежність, Україна крок за кроком утверджується як суверенна, демократична і правова держава. За роки суверенітету в Україні сформувалось нове покоління людей, які усвідомили і сприйняли сучасні реалії та цінності, що базуються на принципах демократії, відкритого громадянського суспільства, цивілізованих ринкових відносин. Україна має потенційно потужний, не обмежений канонами і стереотипами минулого людський кадровий ресурс, спроможний взяти на себе відповідальність за долю держави й суспільства і здійснити мрію багатьох попередніх поколінь, а також головну мету сучасників – побудувати справді незалежну, щасливу і могутню європейську Україну. 

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
У цьому шатрі килими золотаві –
Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють, як крапельки неба,
Волошки блакитні. Яка ж то краса!
Тут мешкають люди привітні та чесні,
Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
Земля наша щедра, родюча, багата –
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна!
Найкраща, безцінна, любима земля.
 Юля Турчина

День Незалежності

Яка краса! Сміється сонце зранку,

Як незабудки небо голубіє.

Всі люди у чарівних вишиванках —

І кожен в свято серденьком радіє.

День Незалежності! Чудове свято!

Ми вільно живемо в своїй країні.

Злітає пісня в небеса крилато.

В своїй державі ми, в одній родині.

Веселий настрій, музика повсюди,

У небо радість пташкою злітає.

Святково вбрані в вишиванки люди,

Й двох сорочок однакових немає.

Бо це не просто одяг — це мистецтво,

У ньому вміння і душа народу.

Краси найвищий рівень — не простацтво,

Що свідчить про високу й світлу моду.

В малих дівчат на головах віночки,

А в більших з квітами стрічки барвисті.

Які ж ви гарні всі сини і дочки,

Веселі, світлі, радісні і чисті…

Живіть щасливо у своїй країні,

Красу плекайте — ви ж бо вільні люди!

Ви на своїй землі, в своїй родині.

Хай в душах ваших завжди воля буде.

 Надія Красоткіна

Присвята Україні

Ти народилася, щоб вмерти?

Ні! Ти народилася, щоб жити у віках!

Не знищити Тебе, не стерти,

бо пломенієш в душах і серцях.

Так, вільна Ти! Хоча кайдани

все зодягають раз по раз.

Їх скинеш! Ти носити їх не станеш,

бо ж Дух свободи не погас.

Ще жевріє... вперед нас кличе

крізь біль і смуток, втрати і віки.

Він є і має він Твоє обличчя,

у ньому сила непокірної ріки!

Вся міць отих сердець гарячих,

що закарбовані в історії не раз,

Вони боролися, одначе,

прийшла ця черга і до нас...

Хтось скаже: «Все!»

Скажу: «Живе Надія,

вона згартована вогнем,

Ти будеш жити – згинуть лиходії,

ті, хто піднявся на тебе з мечем...

Постанеш з попелу, розірвеш пута,

та знаєш, істина проста:

Була і є Ти, маєш бути,

час твій прийшов і день настав!»

  Світлана Холодна

Дарунок осені

Я в казку двері прочинила,

А всюди золото лежить.

Це осінь жовта, світла, мила

До мене казкою летить.

Під ноги золото скидає:

Бери ось, скільки донесеш!

І так вже щиро догоджає,

Що в руки листячко береш.

Дубове, грабове, кленове

Вона дарує щедро всім.

Ще й гарне сонце малинове

При заході в густій росі.

Спокійну тишу вечорову,

А від ріки — густий туман.

І сонну мовчазну діброву,

Озимини зелений лан.

І все це бачиш, відчуваєш,

Бо в казці чарівній живеш.

Дарунки осені приймаєш

І в серці з радістю несеш.

автор Надія Красоткіна

ВЕРЕСЕНЬ

Вітаємо з Днем знань - 1 вересня!

Нехай цей навчальний рік відкриє перед молоддю нові горизонти пізнання себе і світу, вчителів надихає успіхами вихованців, батьків - гордістю за своїх дітей!

Історична довідка

  Історія 1-го вересня як особливого дня сягає своїм корінням у глибоку давнину, а саме - ІV століття нашої ери. У 325 році Костянтин Великий, римський імператор, скликав Перший вселенський собор, на якому, крім іншого, було вирішено починати новий рік з 1 вересня. І у школах також розпочиналися заняття.

    Право на освіту - одне із основоположних прав і свобод людини. Під освітою розуміється цілеспрямований процес вихованння і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, а право на освіту - це право людини на учаасть у цьому процесі.

  На міжнародному рівні право на освіту нормативно було закріплене тільки після Другої світової війни. Так, в Загальній декларації прав людини з'явилася стаття 26, де було закріплене  право на освіту. Також право на освіту закріплене в статтях 13 і 14 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статтях 28 і 29 Конвенції про права дитини, у статті 2 Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположник свобод, у статті 17 Євпропейської соціальної хартії (переглянутої).

Розумні люди – міць держави!

Цей день – гучне загальне свято,

Бо всім відомо: той багатий,

Хто більше знань за інших має

Й новими оволодіває!

Знання – надійна і мирна зброя.

Вони завжди разом з тобою.

Незримі й водночас вагомі -

Від знань не відчуваєш втоми,

Бо є народна мудрість, діти:

“Знань за плечима не носити”!

Звичайно, знати все не можна,

Але будь хто із вас спроможний

Обрати галузі за хистом,

Щоб стати в них спеціалістом!

Знання нас від хвороб лікують,

Знання міста нові будують,

Знання від катастроф рятують

І мир у світі налаштують.

Розумні люди – міць держави!

Тож набирайтесь, діти, знань,

Щоб Україна мала славу

Країни здійснених бажань!

автор Наталія Козленко

ЖОВТЕНЬ

Три заповіді вчителя

Що перша заповідь учителя – любити!

Це, перш за все, життя,

Бо в ньому жити:

Посіяти, плекати і радіти;

І знати, що добро росте,

Що вклав ти частку серця

В це створіння

І мудрість й душу,

Тільки май терпіння,

Бо довго проростає те зерно,

Воно ж бо вічне,

В терніях воно.

А друга заповідь учителя – любити!

З натхненням діяти, творити,

Шукати і знаходить сходи,

І підійматись до зірок,

А кожним кроком є урок.

Ще й третя заповідь учителя – любити!

З своєю совістю дружити,

Щоб час пройшов

Й лови себе на слові:

Дорога вчителя вся виткана з любові!

автор  Людмила Яцура

У слові — вчитель — все життя і мрії,

Політ душі і веселковий цвіт.

Найкращі помисли, свята любов, надії,

І вчитель сам — це неповторний світ.

Він все життя з відкритою душею

Йде до людей, щоб світло донести.

Учитель сяє для усіх зорею

І відкриває їм нові світи.

Несе він людям серце на долоні,

І щиро вірить в правду й доброту.

Сьогодні в нього посивілі скроні

І долю вчитель має непросту,

Та серце в нього світле і пречисте,

Душа дитинна — пелюстковий цвіт.

Вітаєм вас сьогодні урочисто

Й шлемо гарячий і палкий привіт!

Ви працею повагу заслужили,

Турботою і вірою в життя.

Ви людські долі світлими робили,

І відкривали їм щасливе майбуття.

Ви плідно та успішно працювали

Багато років і десятиліть.

Та визнання і слави не чекали,

А працювали чесно кожну мить.

Промчали роки, навіть трохи щемно,

За горизонти молодість спливла.

Вклоняємось вам, дорогі, доземно.

Бажаємо здоров’я і тепла,

Вас завжди будуть люди пам’ятати,

Допоки й віку, за любов святу.

Бо кожному з них є про що згадати.

І щире слово, й вашу доброту.

Спасибі всім і кожному окремо

Вам, ветерани праці, від душі!

Сьогодні ми любов свою несемо

Даруємо вам квіти і вірші.

Спасибі всім і кожному окремо

За дні важкі і ніченьки без сну.

Сьогодні ми любов свою несемо,

В осінній день даруємо весну,

Щоб вам було і сонячно, і світло,

Щоб вам всміхались діточки малі,

Щоб серденько від радості розквітло

І довгим-довгим вік був на землі

автор Надія Красоткіна

14 жовтня Православна церква відзначає Покрови Пресвятої Богородиці. 

Свято Покрови Пресвятої Богородиці має ознаки не тільки релігійного, але й національного свята України, бо в день- Покрови Пресвятої Богородиці, традиційно, ми відзначаємо День Українського козацтва.

Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

  За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.
  Після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву -Козацька Покрова.

Покрова

Пречиста Свята Покрово –

Козаків покровителько!

І наших звичаїв хранителько!

Молюся тобі, Богородице мила,

Щоб славою ти Україну покрила,

Як землю багрянцем дібров,

Щоб ворог її не зборов.

Даруй доброту і любов.

Візьми нас під свій Материнський Покров!

автор Надія Гуменюк

Найрідніша моя земля

Я усіх вас вітаю щиро

З гарним святом, в Покрови час,

Хто стоїть на сторожі миру

Й захищає від воєн нас.

Хто стоїть на кордонах краю

Й любить рідну землю свою,

Я усіх від душі вітаю,

Особливо тих, хто в бою

На війні, що триває нині,

На зухвалій отій війні.

У Москви немає святині,

Її замисли руйнівні.

Вона хоче усе зрівняти

Із землею, руйнує все.

Тільки й може, що убивати,

Лиш ненависть у світ несе…

Та сміливість в нас не відняти —

Ми на рідній своїй землі!

Край свій будемо захищати,

Всі дорослі і всі малі!

Бо земля в нас одна-єдина,

Все тут рідне: ліси, поля…

Рідна матінка — Україна,

Найрідніша моя земля!

автор Надія Красоткіна

Покрова

Покрова, Покрова – козацьке це свято,

Бо їх захищала сама Божа мати

В борні справедливій за щастя, за волю

Синів України, які свою долю

Вітчизні вручили, щоб вільною стала.

Тому матір Божа їм допомагала.

Покрова, Покрова – видзвонюють дзвони.

До храму йдуть люди, щоб класти поклони.

У кожного є про що Бога просити,

У кожного є за що Бога хвалити.

Покрова, Покрова – осіння погода.

Від літньої праці спочине природа.

Покрова приносить завжди людям втіху:

Чи листям прикрасить, чи вибілить снігом.

автор Пилип Тихий

ЛИСТОПАД

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

  У 1997 році президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ «Про День української писемності та мови». Де  зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

Мудрі вислови про українську мову

◊ Я дуже люблю народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку

Лев Толстой

◊ Знищити нашу мову неможливо - це те саме, що запломбувати Ніагару

 Лесь Танюк

◊ Доля народу нерозривно зв'язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу

 Нурмагомед Гаджиахмедов

◊ Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу

 Олесь Гончар

◊ Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров - умре нація

Юліан Дзерович

◊ Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя

Франсуа Вольтер

◊ Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце

Г. Лаубе

◊ Доля української мови - то є водночас й доля української держави й нації.

◊ Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство

 Шафраник

◊ Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини     

Й. Г. Гердер

◊ Рідна мова на чужині ще милішою стає   

 Павло Грабовський

◊ Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів      

В. Захарченко

◊ Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову

 Л.Костенко

◊ Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування

Панас Мирний

◊ Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови   

Павло Мовчан

◊ Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості  

 Іван Огієнко

◊ Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...

  Максим Рильський

◊ Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші

  Е. Челебі

◊ Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає

  Х. Арце

◊ Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики

   А. Бортняк

Я українка!        

Іноді дивлюся в небо і думаю: а що було б якби я народилась не в Україні?

Тоді не могла б з гордістю носити богом дане мені друге ім’я «Українка», не знала б яке воно – блакитне небо, які вони – ніжні квіти:волошки, мальви, чорнобривці…

Ні, я не кажу, що цього немає в інших народів…та у нас воно все особливе – особливе повітря, особливі люди – гостинні, щирі. Я така горда, що я донька України, а вона моя друга матір.

Я люблю тебе, Україно, моя світла, прекрасна земле!!! 

                     Найкраща жінка

Найкраща жінка в світі - українка, 

Немов весна манлива і п’янка, 

Тендітна ти, мов лебедя пір’їнка, 

Дзвінка й висока пісня солов’я. 

Ясна веселка, радість, насолода, 

Роса ранкова, квітка польова, 

Ти промінь щастя, серця нагорода, 

Джерельце ласки, спокою, добра. 

Розквітла гілка, сяюча зірниця, 

Душі відрада, мудрість і краса, 

Очам твоєї вроди не напиться, 

Твій дар від Бога - сонячна душа. 

Молитва тиха, ніжна колискова, 

Найкраща мати, жінка і сестра, 

Ти України, гордість і основа, 

І в тебе з нею доленька одна. 

Найкраща в світі жінка -українка, 

До пари їй вкраїнський чоловік, 

Дбайливий батько, люблячий коханий, 

Землі і жінки мужній захисник. 

Я дівчина-українка

І цим я пишаюсь,

В Українську вишиванку

Залюбки вдягаюсь. 

Ми є діти українські.

Український славний рід,

Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих

Добра слава йшла у світ.

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

  Українське свято День Гідності та Свободи було започатковане Президентом України Петром Порошенком 13 листопада 2014 року відповідним указом. Воно відзначається на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої революції (2004) та Революції гідності (Євромайдану) (2013)

Нагадаємо, що в 2005 році Віктор Ющенко, будучи президентом, встановив на 22 листопада День свободи в Україні на честь початку Помаранчевої революції. Пізніше, наступний Президент Віктор Янукович переніс це свято на 22 січня та об’єднав його з Днем соборності України започаткувавши в 2011 році нове свято – День Соборності та Свободи України. І вже діючий президент Петро Порошенко указом від 13 листопада 2014 року скасував свято День Соборності та Свободи України та відновив свято Дня соборності України,  на 21 листопада встановив нове свято на честь початку двох українських революції – День Гідності та Свободи України.

“…Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року і Революція Гідності 2013 року. Я впевнений, що це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи”.

Я дитина українська

 Я дитина українська,

 Вкраїнського роду,

 Українці – то є назва

 Славного роду.

 Україна – то край славний,

 Аж по Чорне Море,

 Україна – то лан пишний

 І степи і гори.

 І як мені України

 Щиро не кохати?

 Мене ненька по-вкраїнські

 Вчила розмовляти.

 І як мені України

 Щиро не любити?

 Мене вчили по - вкраїнські

 Господа молити.

 За свій рідний край і нарід

 Я Господа молю:

 Зішли, Боже, Україні

 І щастя і долю!

Ю. Шкрумеляк

Зимові свята

(загадки)

Із вишні гілочку зрізають -

Дівчата шлюб собі гадають.

Все це зимової години,

У перше свято... Катерини.

Як прийде зима й свята -

Серед них і Калита.

В християнстві день – подія!

Адже свято це... Андрія.

Цей святий вночі прийде,

Подарунки покладе.

В грудні зустрічі чекай...

Звуть святого... Миколай.

Кульки сяють на ялинці,

Всім дарунки є в торбинці.

Північ – і почне свій лік

Нами жданий... Новий рік.

В небі зірочка зійшла -

Звістка радісна прийшла!

Християнське торжество

Називаємо... Різдво.

Чотирнадцяте прийшло,

В хату свято привело.

Весело народ гуля

В старий рік, на... Василя.

Циган, кізка, чорт, сівач,

Дід, циганка і орач...

Жарти, танці, забавлянки

В ритуалах на... Маланки.

У цей день Ісус хрестився,

Дух Святий з небес спустився...

Звуть Просвітленням іще

Свято це... Водохреще.

 Наталя Гуркіна

Калина — це символ отчого краю, нашої рідної України. Колись вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім'я від старослов'янського назви Сонця — Коло.

А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом безсмертного роду.

Тож навіть на могилі калина не є символом смерті, а символом людської пам'яті.

Вона ще й символ духовного життя жінки, в якому - і дівочість, і краса та кохання, і заміжжя, і родинні радощі та смутки, і сімейне щастя та людське горе. А калиновий міст-то особлива межа, за якою кожну дівчину чекає Віра, Надія і Любов, притім, у кожної з дівчат - своя Віра, своя Надія, своя Любов.

І ніхто не може і не має права претендувати на чужу...

Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку,щоб нагадувала козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.

Зоряна калина

Говорила мати:

- Не забудься, сину,

Як збудуєш хату,

Посади калину.

Білий цвіт калини –

Радість України,

А вогнисті грона –

Наша кров червона.

Зоряна калина –

Це краса і врода

Нашої країни,

Нашого народу.

Пам’ятай же, сину,

Що сказала мати,

Посади калину

В себе біля хати.

В. Косовський

ГРУДЕНЬ

10 грудня - Всесвітній день захисту прав людини

 В 1948 році було прийнято Всезагальну Декларацію прав людини. Утвердження та забезпечення прав людини - важлива проблема сучасного світу. Людина, її життя і гідність, права і свободи - найвища цінність кожної держави. Усі люди рівні у своїх достоїнствах та правах. При цьому права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть юути скасовані. Будь-які угоди, направлені на обмеження прав людини, визнаються недійсними...

19 грудня - День святого Миколая

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. 

Святий Миколай завжди приходить вночі. 

Діти країн Європи, що бажають отримати подарунки біля дверей або під вікном ставлять начищений черевик, а якщо в будинку є камін, то біля нього обов'язково вішається найбільший носок.  

За традицією у свято Святого Миколая діти отримують у подарунок солодощі, деякі дітлахи в передсвятковий вечір кладуть в черевик записочку, в якій пишуть, що їм хотілося отримати.

В Україні ж дітки шукають свої подарунки під подушкою.

У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. 

Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? 

Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик.

Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

Легенда про святого Миколая та традицію дарувати подарунки:

Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів.

Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим.

За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якщо б їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота - на придане для кожноїз дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.

 Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого, а згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та солодкі хлібці з сушеними грушами; іграшки, які клали в черевики та ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай.

Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому.

Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалим напередодні Розп'яття.

В деяких країнах Миколай має також інших супутників.

У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом, розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки.

В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу,

де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків.

В Голландії діти вірили, що святитель щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала теплі країни. Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі помічників-негренят, - у червоному облачанні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.

Свято Миколая вже прийшло до нас

Свято Миколая вже прийшло до нас,

Здійснились всі мрії, Миколай у нас,

Здійснились бажання всеї дітвори,

Він приніс малятам дарунки свої.

Любий Миколаю, прошення прийми,

Будемо слухняні, будемо чесні ми.

Будем пам’ятати заповіді всі,

Хочемо ми жити в щасті і добрі.

автор Ірина Шевчук

Уже так довго я чекаю Миколая

Уже так довго я чекаю Миколая.

Це свято найжаданніше з усіх.

Я завше вірю в нього і бажаю,

Щоб Миколай прийшов, як впаде сніг.

Я так давно листа йому відправив.

Присягся бути чесним й чемним я.

І в день святий повірив.

Тому вдивляюсь в темінь я вікна.

Я з нетерпінням так чекаю -Миколая.

Щось таємниче в цьому є для нас.

Ніхто, ніколи наперед не знає

З чим і в який він прийде час,

Я так безмежно вірю в Миколая.

І знаю, що він бачить всіх і все.

Він ні про кого ні на мить не забуває,

Казковий лет й наснагу нам дає.

автор Ірина Цельняк

СІЧЕНЬ

Новорічне. Різдвяне.

Запахло святом і засніженим бульваром

Йду в Новий Рік під світлом ліхтарів

Здається, я потрапила під чари

Зими. 

І снігопад у парк забрів

Він срібно-лагідні вивішує красоти

Зима захоплює і вже не відпуска.

Я сніг люблю на колір і на дотик

Люблю свята.

«Із Новим Роком», – це шепочуться ялинки

«З Різдвом», – співають янгольські хори.

Люблю ось так гуляти парком взимку

І розглядати тіні й кольори. 

Із Новим Роком!

Хай все буде по-новому.

З Різдвом!

Це час, коли збуваються дива.

Любові всім!

Нехай вона казково

Весь світ лише собою покрива.

 Марина Кузьменко
 

Новий рік - свято, яке відзначають багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року.

У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й присвячено, як правило, до березня.

В Україні до XIII століття Новий рік теж наступав на Явдоху 1 березня, тоді говорили: «Явдоха хвостом махне – сніг повіє». Завжди вважалося, що коли приходить Новий рік, мертва природа починає оживати, рослини розквітають. Ось і виходить, що раніше ми жили у ногу зі східними країнами, де новий рік настає з приходом весни». Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами.

А вже з  XV століття Новий рік починається з 1 вересня, якраз у день преподобного Семена Стовпника. Однак церковникам довелося докласти чимало зусиль, щоб привчити до нового порядку простолюдинів, які звикли зустрічати Новий рік навесні.

На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше - Речі посполитої, з 1362 року початок Нового Року було встановлено на 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового» Ця система трапляється в українських літописах того часу.

А вже у 1700 року за указом Петра Новий рік святкують, як і в інших країнах Європи, 1 січня, але ж за юліанським календарем. Та в Україні Новий рік не був яким то святом, у нас з куди більшим розмахом святкували Різдво.

А на Новий рік, який  за старим григоріанським календарем випадав на 14 січня зустрічали Василів день – свято землеробства. Традиції святкування вшановуються і зараз на Старий Новий рік.    

    

Новий Рік! Новий Рік!

Ось, і знову прийшов Новий Рік,

Наших мрій і надій оберіг,

Дід Мороз і Снігуронька з ним

Нас вітають із роком Новим!

Новий рік, Новий рік, Новий рік, -

Ти маестро всіх наших доріг,

Новий рік, Новий рік, Новий рік, -

Подаруй нам кохання на вік!

Починають куранти свій біг, -

Новорічний летить чистий сніг,

Всі ялинки святкові такі,

Новий рік – феєрверків вогні!

Новий рік, Новий рік, Новий рік, -

Ти маестро всіх наших доріг,

Новий рік, Новий рік, Новий рік, -

Подаруй нам кохання на вік!

Ти, як справжній чаклун, Новий рік,

Нашу казку дитинства зберіг,

Новий рік, у житті кожен раз,

Ти для нас, наче шлях в перший клас!

Новий рік, Новий рік, Новий рік, -

Ти маестро всіх наших доріг,

Новий рік, Новий рік, Новий рік, -

Подаруй нам кохання на вік!

 

Зимові свята

Зима! А з нею дивовижне свято!

Твоя душа у небеса летить

І радості одержує багато,

Й приходить справжнє щастя кожну мить.

В піснях, колядках — молодість розквітла,

Ти до джерел вертаєшся своїх.

У цьому стільки радості і світла,

Повсюди жарти і веселий сміх.

З зорею люди йдуть колядувати,

Щоб побажати щастя й довгих літ.

І не минають ні одної хати,

Щоб всі чудесно мандрували в світ.

Щоб всі були і ситі, і здорові,

І хліб родився гарно на полях.

Щоб виростали діточки чудові

Із сонячним промінчиком в серцях.

Щоб доброти у світі більше стало,

Лилася щира пісня вздовж і вшир.

Щоб світле покоління виростало,

А в цілім світі — злагода і мир!

Традиція ця давня всіх єднає,

Снаги і сили людям додає.

І добротою серце зацвітає,

І світле сонце у душі встає…

 Надія Красоткіна

6 січня 2018 року - 120-річчя з дня народження Володимира Сосюри

"Проклятий  крук  тебе  терзає,
і  кров  із  серця  п’є  змія.
Я  так  люблю  тебе,  мій  краю,
Вкраїно  змучена  моя!"

На Святвечір, 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве народився Володимир Сосюра, відомий український поет-лірик 
           

6 січня 2018 року відзначаємо 80-річчя з дня народження українського поета, нескореного борця Василя Стуса

6 січня 2018 року легендарному поету, полум'яному сину України і борцю Василю Стусу виповнилося б 80 років. Стус - поет страдницької долі. Він обрав беззавітне служіння рідному народові. Він йшов тернистою дорогою та приймав безкінечні удари долі. Україна була для нього серцевим болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія. У неймовірно важких умовах тюрми, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус тримався стійко, голови не схиляв. Він усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".

 

Різдво

Різдво починається, день усміхається,

Пташка на гілці калини гойдається.

Діти все ходять колядки співають,

То святкувати Різдво починають.

Янголи землю зі святом вітають,

Разом із дітьми колядки співають.

А коли землю всю ніч огортає,

Янголи в небі ще довго співають.

 Ольга Наконечна

Різдво

Різдво! Різдво!

Народження Ісуса.

Величніший на світі день!

Пригладь, дідусю, сиві вуса

І заспіваємо пісень:

Радуйся, земле,

Син Божий народився!

Різдво! Різдво!

Гудуть церковні дзвони.

Підемо вдаримо й ми в них.

Наші молитви і поклони

Тобі, живому між живих!

Радуйся, земле,

Син Божий народився!

Різдво! Різдво!

Шепочуть моря хвилі

І серце стукає в мені!

Я не один такий щасливий,

А нас мільйони на землі!

Радуйся, земле,

Син Божий народився!

 А. Житкевич

         

Наше улюблене свято - Старий Новий рік!

◊ Чому ж ми зустрічаємо Новий рік два рази?

Довгий час літочислення у нас велося за старим стилем - юліанський календар.

В той час вся Європа, вже давно жили за більш точним григоріанським календарем.

А з 1918 року радянська країна перейшла на новий григоріанський стиль.

 В результаті серйозного відхилення колишнього календаря від істинного руху Сонця, різниця між старим і новим стилем в XX столітті становила13 днів.

Тому, день, колишній за старим стилем 1 січня, в новому календарі став 14 січня.

◊ Офіційно Новий рік зустрічали 1 січня, а люди вдома вперто продовжували святкувати по-старому і тримали ялинку до 14 січня.

◊ Зі Старим Новим роком пов'язано багато звичаїв і традицій.

Його називають Васильєв день, і вважається, що він має великий вплив на весь наступний рік. Відбувався обряд обсівання, з піснями і танцями. Також цікава традиція варення каші. Варили її строго по ритуалу і після зняття пінки оглядали кашу - якщо вона була наваристою, значить, буде і щастя, і врожай.

Особливий обряд був пов'язаний з «ходінням по домівках». Обов'язковим частуванням для гостей в цю ніч були пироги, і всі вироби з свинини. Казали: Свинку та борівка для Васильєва вечірка.

◊ Перший Новий рік, офіційне свято і все в ньому святково - шампанське, цукерки, хлопавки. Але Старий Новий рік - це інше, в ньому-таємниця, магія і сила життя, яку дає шанування традицій наших предків.

 Ми любимо це свято, так розпорядилася історія, що у нас два Нових роки!

Ось так! Зі святом! Зі Старим Новим роком! 

Новорічне привітання

Вітаю, друзі, всіх Вас з Новим роком!

Бажаю щиро радості й добра!

Твердим до перемог прямуйте кроком.

Злетить проблем назавжди мішура.

Кохання Вам! І щастя повний келих!

І ріг достатку невичерпний в дім.

Побільше в цьому році днів веселих!

Нехай удача посміхнеться всім!

Здорові будьте! І живіть багато!

Несуть хай радість друзі і рідня.

Хай затишок й тепло у Вашій хаті

Назавжди запанують з цього дня!

Нехай в душі іскряться феєрверки

Найяскравіших щирих почуттів.

Життя хай Ваше буде, мов цукерка,

Солодка мрія із дитячих снів!

автор Каранда Галина

З Новим роком!

З Новим роком, браття милі,

В новім щастю, в новій силі

Радісно вітаю вас

І бажаю, щоб в здоров’ю,

В мирі, з братньою любов’ю,

Відтепер ішов нам час.

Щирій праці Бог поможе!

Дай вам Боже все, що гоже!

Іван Франко

На Старий Новий рік

На Старий Новий рік

тихо-тихо падав сніг.

Він лягав на дах оселі

відчайдушною пастеллю.

Жаль, зірки цього не бачать,

десь горять собі вночі.

Випадково білий зайчик

по сріблястій по парчі

лапками сліди лишив:

волочив слідом харчі...

Зайчик добре засівав,

заодно і сніг не спав.

  Надя Позняк

Святе Водохреща

Відкрились небеса безкраї

В ту мить, коли Господь хрестився,

І Дух святий зійшов із раю,

Голубкою у світ явився.

Візьміть з Господньої купелі

Цілющу життєдайну силу

І освятіть свою оселю

Надії сяйвом білокрилим!

Молитва Богу Водохресна –

Безжурна, радісна і щира…

Хай співи янголів небесних

Зміцнять ваш дух у Божій вірі!

Нехай свята вода Йордану

Наповнить світлом ваші душі!

Нехай високі поривання

Ніякий сумнів не порушить!

Водою змиймо зле і грішне,

Очистимось вогнем священним!

В День Водохреща нам Всевишній

Дає своє благословення!

У лютому 1917 року відбулася подія, яка, можна сказати, змінила хід історії. У Росії до влади прийшли більшовики на чолі з Леніним. На революційній хвилі відновилися спроби національного й державного відродження України. 

  У березні 1917 року в Києві було створено Центральну Раду. Очолив її відомий український історик Михайло Грушевський. У результаті державного перевороту у квітні 1918 року до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Цей державний діяч  опікувався питаннями українських збройних сил, дипломатичних зв'язків з іншими державами,зіцнення місцевої влади. Багато зусиль гетьман доклав задля розвитку національної науки та освіти. Але достатньої підтримки Скоропадський не отримав, тому в грудні 1918 року змушений був піти з Києва разом із німецькими військами. 22 січня 1918 року було проголошено Четвертий універсал першого українського уряду. У ньому Україна проголошувалася самостійною державою - Українською Народною Республікою

Носіями ідеї собрності України традиційно вважаються члени Кирило-Мефодіївського братства. До цього братства належав і найвідоміший український поет Тарас Григорович Шевченко. Багато зусиль у цій роботі доклали діячі "Руської трійці" на чолі з Маркіяном Шашкевичем, а також інші талановиті українські діячі, зокрема Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, Іван Франко та інші. 

      Ідею соборності було визначено як одну з найважливіших задач у процесі українського державотворення наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Зробили це Микола Міхновський та Юліан Бачинський. І тільки згодо цю ідею взяли на озброєння політичні та культурні діячі, спочатку Західної України, а потім і Східної. Для жителів сучасної України цей день надзичайно важливим національним святом..

Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців.Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті події один із учасників:«Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи».

ЛЮТИЙ

Масляна - це веселе свято проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. У давнину вважалося, щоб залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю, треба провести церемонії,  які "умаслюють" сонце. Для цього пекли млинці, а ще об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Сонечко це мало побачити і гріти людям на радість!  Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту.  Християнською церквою Масляна була сприйнята, як релігійне свято й одержала назву Сирного, чи Сиропусного тижня. Може бути, що назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці.    Останній тиждень перед Великим постом також називають: Сирна неділя, Бабське свято, Колодій, Масниця, Запусти, Пущення. Дуже любили Масляну в народі і ще ласкаво називали: цукрові вуста, чесна масляна, перепілочка, об'їдуха, ясочка!     Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року.      Цей тиждень також називали Бабським тижнем. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.      Важливою частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую. А хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до цього катання купували сани. Також було поширеним катання молоді на санках. На масляну пекли гречані млинці, заправлені смальцем, ними частували протягом усього тижня.

Досить популярними серед селян були сколотини од масла. Нехай буде і маслянка, аби щоранку!

 За церковною традицією тиждень називається сирним, або м'ясопусним, — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. На цьому тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять.

     В перший день, у понеділок - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку Масляну, наряджали її в каптан і шапку.

   На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців.

 У середу тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.

  На четвертий день возили опудало на колесі,  співали пісень, проводили кулачні бої.

 На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.

 У суботу будували на ріках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.

  

    Масляна

За руки взявшись колесом Сварожим

Вели під руки чучело зими

В останній шлях. Вогнем надії

Розвіяли по вітру ті ї холоди.

А ти сміялася, з небес, промінням сонця.

І плакала, кидаючи в моє обличчя сніг,

І знову веселилася, прощала і прощалася,

І поверталася, втрачаючи в обіймах в стид…

Простіть мене, коли чого згрішив,

Я ненароком, може лиш думками.

- Хай буде так, і Бог тобі простить.

Не плач, зима піде за чучела вогнями.

Свароже коло обертається над нами.

Молочні ріки не вийдуть з берегів.

Вуста твої намащені медами,

Ось тільки не мені поцілувати їх.

Мені млинець упав із твого столу.

Візьму його собі як оберіг,

Бо хто з на ще, як довго, йти по колу,

І скільки в колі тім незвіданих доріг.

  Толік Панасюк

ВЕСНА

Весняні свята

(загадки)

Ще на склі зими узор,

А у нас вже "зимобор"

Зими і літа зіткнення

Ми звемо святом Стрітення.

(Стрітення - 15 лютого)

У день ось цей весну чекають

І їй весняночки співають.

Вертаються птахи потрохи...

Весна приходить на... „Явдохи”!

("Явдохи" 14 березня)

Архангел з неба прилетів

І про зачаття розповів.

Це ангельське сповіщення

Назвали - Благовіщення.

(Благовіщення - 7 квітня)

У ці дні млинці готують,

Ігри грають, і жартують.

Вже весна „не заспана!”

Ця седмиця – Масляна!

(Масляна - останній тиждень перед Великим постом)

У християнстві є багато

Верби свяченої на свято.

За нею поспішають в церкву

У цю святу неділю Вербну.

(Остання неділя шостого тижня Великого посту)

Яєчка прикрашаємо

І паску випікаємо.

Смакувати не набридне,

Коли в дім ввійде Великдень.

(Пасха)

автор Наталя Гуркіна

БЕРЕЗЕНЬ

Весняне свято

Природа мудра, що його й казати.

Свої закони в неї і права.

Вона все знає, що й коли почати,

Вона чарівна, дивна і жива.

Бруньки так швидко-швидко набухають,

І визирнуло вже зело з землі.

Листочки розвиватись починають,

Й розносять аромат квітки малі.

Й метелики прокинулись строкаті,

Пилок свій перший бджоли узяли.

І шумно стало на веснянім святі,

Свою роботу птахи почали.

Все поспішає жити і радіти,

Цвісти, рости, продовжувати рід.

І серце радують чарівні квіти

То ж до природи придивитись слід.

У ній звичайно, загадок багато.

Й краси, чарівності і простоти.

Радій і ти — прийшло весняне свято,

То ж в синь небесну радісно лети!

автор Надія Красоткіна

Свято весни

Не так важливо, хто придумав свято,

Але воно хороше — йде весна!

А квітів у природі як багато!

І кожна днина довша і ясна.

Від того настрій гарний, як на диво.

І радісно на серці, бо краса

Простує полем, лісом неквапливо

І у природі робить чудеса.

То ж свято гарне. Дні ясні, погожі,

Вода заповнила низини і поля…

Весна і жінка просто дуже схожі —

Любов’ю й щастям світиться земля.

Від того, що весна уже панує

І землю всю пробуджує від сну.

І жінка, як весна, життя дарує,

Дарує дітям доленьку ясну.

Мати

Стрепенулась від сонця галузка в саду,

Кличе матір із хати пташина сім'я.

Я щоднини до вас на розмову іду

Мамо рідна, життя, надія моя.

Вже веснянка дзвенить на пташинім крилі,

Мов проміння земне, будить першу траву.

Бачу вас, моя мамо, в розквіті землі,

Посивілу, як пісню, як легенда - живу.

Заклопотану бачу з весни до весни,

а турботи ж про нас - невгамовних, малих.

Ой, літали ж сини, ой, співали сини,

та лишились пісні недоспівані їх.

Це з матусиних рук сходить сонце моє,

щоб ясніша дорога у світ пролягла.

Мов з-під серця у неї джерелечко б’є,

щоб напився я світла, снаги і тепла.

Де б не був я - додому не раз повернусь,

і замріяний клен зашумить у дворі.

Де б не був - матерям до землі поклонюсь,

найрідніші у світі для нас матері!

Все від матері - слово, і пісня, і хліб,

перша ластівка в небі, веснянка в гаях.

Все від матері - мужність і перший політ,

і як мати для всіх - Батьківщина моя!

М. Сингаївський 

КВІТЕНЬ

7 квітня - Всесвітній День здоров'я

 Кожна людина чудово усвідомлює, яке важливе  здоров'я для нашого життя. Коли ми погано почуваємося, то ніщо не приносить нам радість - ні улюблені книжки, ні бабусині чудові пироги, ні цікаві телепередачі. Цей день людство обрало для того, щоб самому собі зайвий раз нагадати про важливість здоров'я для повноцыного життя. Найбільшу увагу слід приділяти здоров'ю матері та дитини під девізом: " Не залишимо без уваги жодну матір, жодну дитину".

  Держави світу  взяли на себе зобов'язання досягати значного скорочення дитячої смертності, поліпшити охорону материнства, ужити серйозних заходів з метою бортьби з хворобами, зокрема СНІДом, туберкульозом, малярією, раком та іншими.

20 квітня - День навколишнього середовища

 Що таке "навколишнє середовище"? Це все, що оточує людину : земля, вода, повітря, трави, птахи та звірі тощо. Багато віків людство вважало, що багатства навколишнього середовища невичерпні. ХХ століття довело, що світ природи потребує турботи та захисту. ХХ століття сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС. Люди зрозуміли, яка вона тендітна - наша блакитна планета.

У 1998 року президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України та інших суспільних  природоохоронних організацій ухвалив День навколишнього середовища. Святкувати його слід кожної третьої суботи квітня. 

Кожен із нас відповідальний за стан навколишнього середовища. Поспостерігайте за поведінкою власною та оточуючих : куди викидаєте обгортку від цукерки або шкірки від фруктів? Шукаєте корзину для сміття чи влаштовуєте смітник прямо посеред вулиці? Дехто думає, що один кинутий на тротуар папірець нічого не змінить, але це не так. Підрахуйте, скільки обгорток валятиметься під ногами, якщо кожна людина так вважатиме ? І пам'ятайте, що кожен із нас в змозі вжити заходів...

ТРАВЕНЬ

8 травня - День пам'яті та примирення

9 травня - День Перемоги над нацизмом 1939 - 1945

  Надзвичайно важливим етапом у житті нашої країни стала Велика Вітчизняна війна. Вона певним чиином відображує зв'язок поколінь, визначає пріоритети нашого суспільства та держави, підносить велич народного духу, його волелюбну сутність, історичну мудрість, здатність до самопожертви та небачену стійкість. 

        Узагалі перемога  на нацизмом 9 травня 1945 року - це одна з надзвичайніших подій світової історії, національна та військова гордість нашого народу. Ця епохальна подія світової цивілізації визначила подальший розвиток сучасного світу. Саме ця подія об'єднала народ на боротьбу з фашистами піднявся весь люд - і малі, і старі, і чоловіки, і жінки. Весь народ сприйняв цю війну як справедливу, священну, всенародну. Одже, ворогу не вдалося створити в нашій країні сировинного придатка, розколоти її за національними або якимось іншим принципом. Ворог був покараний ...

 Департамент інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України рекомендує підтримати нову традицію відзначення 8-9 травня як днів пам'яті та примирення

    Новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Переги : 

1. Переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого. 

2. Рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй - як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців тощо ). 

3. Перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

 4. Символ Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги - червоний мак. 

5. Гасло"1939- 1945. Пам'ятаємо - Перемагаємо".

10 травня - День   матері

На відміну від 8 Березня, День матері  - це свято не всіх представниць прекрасної статі, а тільки матерів і вагітних жінок. День матері відзначають у багатьох країнах світу, щоправда у різний час.

На думку ряду дослідників, традиція святкування Дня матері сягає коріннями жіночих містерій Давнього Рима. Давньоримські жіночі містерії призначалися для шанування матері всіх богів - Великої богині. Давні греки відзначають День матері з часів античності. Тоді це було свято на честь богині Геї. Зараз греки відзначають День матері 9 травня. А в Узбекистані свято 8 Березня відзначають як День матері. Аргентинці та індійці відзначають День матері у жовтні, іспанці, серби й португальці - у грудні, вірмени - у квітні. 

 Англійці в VІ століитті святкували Материнську неділю - четверту неділю Великого посту. Цей день був присвячений шануванню матерів країни. Але поступово свято набуло іншого значення : шанувати стали не тільки матерів, а Матір Церкву.

   У Сполученних Штатах Америки День матері відзначають з 1907 року кожного другого вівторка травня, а з 1914 року президент Вудро Вільсон зробив цей день офіційним святом. Але вперше День матері американці відзначили в  1872 році з ініціативи Джулії Вард Хоу, але це було більше святкуванням Дня миру, ніж Дня матері.  З 1927 року День матері відзначають у Фінляндії, з 1992 року - в Естонії. Кожний другий вівторок травня відзначають День матері Данія, Фінляндія, Італія, Мальта, Туреччина, Японія, Австралія, Бельгія, Естонія, Україна. Кожної четвертої неділі листопада , починаючи з 1998 року День матері відзначають росіяни. А в Білорусії це свято припадає на 14 жовтня та святкується починаючи з 1996 року.  

         В Україні День матері святкують з 1929 року. Спочатку це свято "оселилося" в Галичині. З плином часу воно було дещо забуте, але зараз ми знову шануємо День матері. Цього дня діти влаштовують урочисті заходи для своїх мтусь і бабусь, намаються їм у всьому догодити, виготовляють власноруч листівки та подарунки. Зазвичай підготуватися до свята дитині допомагає тато - бере активну участь у підготовці святкових подарунків, порається на кухні тощо...

    Можливо, було б дуже добре, якби цей день набув ще більшого значення в очах суспільства, щоб матері відчували пошану до їхньої важкої та натхненної праці з виховання дитини, щоб побажання матері було не одноденним святом, а моральною системою поведінки.  

   

15 травня - Міжнародний день сім'ї

У 1989 році Асамблея ООН проголосила1994 рік Міжнародним роком сім'ї.    

Мета - поглибити  розуміння  питань  родини,  об'єднання можливостей різних країн для вирішення всіх найсерйозніших питань, пов'язаних із сім'єю. Запровадження  свята  було  викликано стурбованістю світової спільноти сучаним положенням родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. 

ЧЕРВЕНЬ

1 червня  -  Міжнародний  день захисту дітей

Це  свято запроваджене в листопаді 1949 року рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді, по закінченні Другої світової війни, учасниці сесії в Парижі заприсяглися боротися за створення умов , необхідних для щасливого  та гармонійного розвитку майбутніх поколінь, а значить, дітей. Що є найважливішою умовою щасливого дитинства ? Звичайно ж, мирне співіснування людей, що є гарантією спокійного й радісного життя кожної окремої родини. 

       Уперше свято було відзначено в 1950 році. Цей день - ще й день мобілізації світової спільноти для боротьби на захист дітей від загрози війни, за збереження здоров'я дітей, за здійснення їхніх виховання та освіти на демократичних засадах. Недаремно свято  дітей відзначається 1 червня - це перший день веселого літа й шкільних канікул. У цей день відбуваються численні заходи для дітей : народні гуляння, безкоштовні вистави, кумедні конкурси й ігри тощо. І обов'язково  сьогодні батьки приділяють своїм дітлахам підвищену увагу, вони мають чудову нагоду поринути  знову у веселі дитячі роки, побавитися у цирку, погратися з клоунами та ін. 

5 червня  - Всесвітній день навколишнього середовища

  У  1972 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища. Це рішення свідчить про прагнення людей до збільшення знань про навколишнє середовище, підтвердження необхідності захищати природу. З того часу Організація Об'єднаних Націй, а також багато країн, які не входять до складу цієї організації, щорічно відзначають цей  день. Мета - привернення уваги та спрямування зусиль спільних і політичних організацій до тих дійсно нагальних проблем, що пов'язані з охороною навколишнього середовища. 

Уявіть собі нашу планету без квітів, без тварин, з брудними мертвими морями й ріками, завжди сірим похмурим від диму небом... Така картина подобається ? Якщо ні, не будьте байдужими. В Україні охорона природи є особливо актуальною...

ЛИПЕНЬ

7 липня - День Івана Купала, Різдво Предтечі

 Народ має своє уявлення про це свято. У цей день Іоан Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святому свої, так би мовити, неофіційні назви : Іван-травник, Іван-чаклун. За народним звичаєм, цього дня молодь зі співами й жартами прямує до річки, розкладає вогнище й танцює навколо них. Багато таємниць обіцяє розкрити ніч на Івана Купала. Ось які "правила" передбачає це свято. Від цього дня можна вже купатися в річках і озерах, вода вже достатньо прогрілася. 

Це свято - одне з найулюбленіших свят молоді. За народними уявленнями, цього дня сонце має обобливу життєдайну силу, а після сходу сонця вода набуває чудодійних властивостей, оскільки воно в цій воді викупалося. Тому вважається, що надзвичайно корисно викупатися вночі перед Купалом або рано-вранці в річці або навіть у росі - це додає здоров'я та краси. Ця вода, на переконання знахарів, ще й лікує, змиває біль, невдачі, непорозуміння - весь негатив, який накопичився в людській душі. 

Свято припадає на найкоротшу ніч протягом року - з 6 на 7 липня. Спати в цю ніч у жодному разі не можна, тому що відбувається збіговисько - шабаш відьом, чортів, русалок та іншої нечистої сили. Щоб уберегтися від щкідливих витівок нечисті,  слід по дому розкласти полин та гілочки осики, які наділяються магічними властивостями. До речі, за народними повір'ями, будь-яка рослина ціжї ночі набуває чарівних властивостей, саме тому знахарі збирали в цей період цілющі трави - "святоянське зілля" . Серби переконані, що купальські вінки захищають оселю й усіх, хто в ній мешкає, від злих сил. Саме тому вони вішають ці вінки десь у хаті або в господарських будівлях. Болгари впевнені, що вінки, сплетені на Івана Купала, допомагають від хвороб, тому ці вінки намагалися зберігати на всяк випадок, щоб у разі потреби ним обкурити хвору людину.

Цієї ночі рівно опівночі розпускається вогненна квітка папороті. Вважається, що той, хто цю квітку побачить, знаде старовинний скарб, а той, хто її зірве, почне розуміти мову тварин і птахів. Старі люди кажуть, що зірвати цю квітку майже неможливо - таке нетривале її життя, але якщо вже це вдається, то слід підкинути її в повітря - вона впаде саме на те місце, де закопаний скарб. 

 Символом свята є мати-й мачуха. За легендою, колись давно обвінчалися брат із сестрою, не знаючи, що вони родичі. Це великий гріх, і тому вони з горя перетворилися на рослину. Ця рослина поєднала в собі два начала : жовте - це сила сонця, Іван Купало, а синє - це вода, богиня Мара. До речі, саме Купало й Марена є головними атрибутами цього дня. Багато чого дивного відбувається цієї ночі, зокрема дерева можуть розмовляти одне з одним і навіть ходити. А хто знайде так звану Іванову голову - подвійний житній колос на одному стеблі - той отримує можливість знайти скарб.

Вогонь наділявся магічними очисними властивостями з давніх-давен. Цієї ночі розкладають вогнища, танцюють навколо них і співають, стрибають через них. Чим вище підстрибнеш над вогнищем, тим  більше щасливішим  будеш у коханні та здоровішим. Вогонь очищує, додає сил і наснаги. Закохані пари стрибають зазвичай разом, узявшись за руки. За повір'ям, якщо вони зможуть разом перестрибнути через вогонь, і при цьому їхні руки не роз'єднаються, то вони одружаться...