Зимові свята
(загадки)
Із вишні гілочку зрізають -
Дівчата шлюб собі гадають.
Все це зимової години,
У перше свято... Катерини.
Як прийде зима й свята -
Серед них і Калита.
В християнстві день – подія!
Адже свято це... Андрія.
Цей святий вночі прийде,
Подарунки покладе.
В грудні зустрічі чекай...
Звуть святого... Миколай.
Кульки сяють на ялинці,
Всім дарунки є в торбинці.
Північ – і почне свій лік
Нами жданий... Новий рік.
В небі зірочка зійшла -
Звістка радісна прийшла!
Християнське торжество
Називаємо... Різдво.
Чотирнадцяте прийшло,
В хату свято привело.
Весело народ гуля
В старий рік, на... Василя.
Циган, кізка, чорт, сівач,
Дід, циганка і орач...
Жарти, танці, забавлянки
В ритуалах на... Маланки.
У цей день Ісус хрестився,
Дух Святий з небес спустився...
Звуть Просвітленням іще
Свято це... Водохреще.
Наталя Гуркіна
Калина — це символ отчого краю, нашої рідної України. Колись вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім'я від старослов'янського назви Сонця — Коло.
А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом безсмертного роду.
Тож навіть на могилі калина не є символом смерті, а символом людської пам'яті.
Вона ще й символ духовного життя жінки, в якому - і дівочість, і краса та кохання, і заміжжя, і родинні радощі та смутки, і сімейне щастя та людське горе. А калиновий міст-то особлива межа, за якою кожну дівчину чекає Віра, Надія і Любов, притім, у кожної з дівчат - своя Віра, своя Надія, своя Любов.
І ніхто не може і не має права претендувати на чужу...
Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку,щоб нагадувала козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.
Зоряна калина
Говорила мати:
- Не забудься, сину,
Як збудуєш хату,
Посади калину.
Білий цвіт калини –
Радість України,
А вогнисті грона –
Наша кров червона.
Зоряна калина –
Це краса і врода
Нашої країни,
Нашого народу.
Пам’ятай же, сину,
Що сказала мати,
Посади калину
В себе біля хати.
В. Косовський
ГРУДЕНЬ
Права людини : охорона і захист
Історична довідка
Післявоєнне облаштування світу потребувало вироблення якісно нових міжнародно-правових стандартів прав людини на засіданні Генеральної асамблеї ООН 10 грудня 1948 року.
Декларація вперше сформулювала основоположні права , які повинна мати кожна людина. Україна ( на той час - Українська Радянська Соціалістична Республіка) ратифікувала Загальну декларацію ООН у 1973 році . Цей засадничий міжнародно-правовий документ перекладений 375 мовами.
Права людини - це :
- обсяг можливостей (спроможностей), необхідних для її існування та розвитку у суспільстві;
- вимоги людини, адресовані державі і суспільству;
- здатність задовольнити власні потреби та користуватися суспільними благами;
- вираження її сутності як соціальної істоти. Свобода людини - це можливість людини і громадянина здійснювати або не здійснювати певні дії на власний розсуд.
Загальна декларація прав людини - перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основоположні права і свободи людини. 
Виховна година у 1 класі :"Учуся захищати себе. Права і обов'язки завжди поруч" Переглянути ***
10 грудня - Всесвітній день захисту прав людини
В 1948 році було прийнято Всезагальну Декларацію прав людини. Утвердження та забезпечення прав людини - важлива проблема сучасного світу. Людина, її життя і гідність, права і свободи - найвища цінність кожної держави. Усі люди рівні у своїх достоїнствах та правах. При цьому права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть юути скасовані. Будь-які угоди, направлені на обмеження прав людини, визнаються недійсними...
19 грудня - День святого Миколая
Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам.
Святий Миколай завжди приходить вночі.
Діти країн Європи, що бажають отримати подарунки біля дверей або під вікном ставлять начищений черевик, а якщо в будинку є камін, то біля нього обов'язково вішається найбільший носок.
За традицією у свято Святого Миколая діти отримують у подарунок солодощі, деякі дітлахи в передсвятковий вечір кладуть в черевик записочку, в якій пишуть, що їм хотілося отримати.
В Україні ж дітки шукають свої подарунки під подушкою.
У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше.
Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка?
Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик.
Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
Легенда про святого Миколая та традицію дарувати подарунки:
Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів.
Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим.
За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якщо б їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота - на придане для кожноїз дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.
Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого, а згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та солодкі хлібці з сушеними грушами; іграшки, які клали в черевики та ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай.
Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому.
Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалим напередодні Розп'яття.
В деяких країнах Миколай має також інших супутників.
У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом, розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки.
В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу,
де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків.
В Голландії діти вірили, що святитель щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала теплі країни. Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі помічників-негренят, - у червоному облачанні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.
Свято Миколая вже прийшло до нас
Свято Миколая вже прийшло до нас,
Здійснились всі мрії, Миколай у нас,
Здійснились бажання всеї дітвори,
Він приніс малятам дарунки свої.
Любий Миколаю, прошення прийми,
Будемо слухняні, будемо чесні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.
автор Ірина Шевчук
.gif)
Уже так довго я чекаю Миколая
Уже так довго я чекаю Миколая.
Це свято найжаданніше з усіх.
Я завше вірю в нього і бажаю,
Щоб Миколай прийшов, як впаде сніг.
Я так давно листа йому відправив.
Присягся бути чесним й чемним я.
І в день святий повірив.
Тому вдивляюсь в темінь я вікна.
Я з нетерпінням так чекаю -Миколая.
Щось таємниче в цьому є для нас.
Ніхто, ніколи наперед не знає
З чим і в який він прийде час,
Я так безмежно вірю в Миколая.
І знаю, що він бачить всіх і все.
Він ні про кого ні на мить не забуває,
Казковий лет й наснагу нам дає.
автор Ірина Цельняк
Немає коментарів:
Дописати коментар