Шкільний календар КВІТЕНЬ

Шкільний календар КВІТЕНЬ

КВІТЕНЬ

7 квітня - Всесвітній День здоров'я

 Кожна людина чудово усвідомлює, яке важливе  здоров'я для нашого життя. Коли ми погано почуваємося, то ніщо не приносить нам радість - ні улюблені книжки, ні бабусині чудові пироги, ні цікаві телепередачі. Цей день людство обрало для того, щоб самому собі зайвий раз нагадати про важливість здоров'я для повноцінного життя. Найбільшу увагу слід приділяти здоров'ю матері та дитини під девізом: " Не залишимо без уваги жодну матір, жодну дитину". Держави світу  взяли на себе зобов'язання досягати значного скорочення дитячої смертності, поліпшити охорону материнства, ужити серйозних заходів з метою бортьби з хворобами, зокрема СНІДом, туберкульозом, малярією, раком та іншими.

20 КВІТНЯ - ДЕНЬ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 Що таке "навколишнє середовище"? Це все, що оточує людину : земля, вода, повітря, трави, птахи та звірі тощо. Багато віків людство вважало, що багатства навколишнього середовища невичерпні. ХХ століття довело, що світ природи потребує турботи та захисту. ХХ століття сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС. Люди зрозуміли, яка вона тендітна - наша блакитна планета.

У 1998 року президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України та інших суспільних  природоохоронних організацій ухвалив День навколишнього середовища. Святкувати його слід кожної третьої суботи квітня. 

Кожен із нас відповідальний за стан навколишнього середовища. Поспостерігайте за поведінкою власною та оточуючих : куди викидаєте обгортку від цукерки або шкірки від фруктів? Шукаєте корзину для сміття чи влаштовуєте смітник прямо посеред вулиці? Дехто думає, що один кинутий на тротуар папірець нічого не змінить, але це не так. Підрахуйте, скільки обгорток валятиметься під ногами, якщо кожна людина так вважатиме ? І пам'ятайте, що кожен із нас в змозі вжити заходів...

22 КВІТНЯ - ДЕНЬ  МАТЕРІ   ЗЕМЛІ

Шкільний календар БЕРЕЗЕНЬ

ВЕСНА

Весняні свята

(загадки)

Ще на склі зими узор,

А у нас вже "зимобор"

Зими і літа зіткнення

Ми звемо святом Стрітення.

(Стрітення - 15 лютого)

У день ось цей весну чекають

І їй весняночки співають.

Вертаються птахи потрохи...

Весна приходить на... „Явдохи”!

("Явдохи" 14 березня)

Архангел з неба прилетів

І про зачаття розповів.

Це ангельське сповіщення

Назвали - Благовіщення.

(Благовіщення - 7 квітня)

У ці дні млинці готують,

Ігри грають, і жартують.

Вже весна „не заспана!”

Ця седмиця – Масляна!

(Масляна - останній тиждень перед Великим постом)

У християнстві є багато

Верби свяченої на свято.

За нею поспішають в церкву

У цю святу неділю Вербну.

(Остання неділя шостого тижня Великого посту)

Яєчка прикрашаємо

І паску випікаємо.

Смакувати не набридне,

Коли в дім ввійде Великдень.

(Пасха)

автор Наталя Гуркіна

БЕРЕЗЕНЬ

Весняне свято

Природа мудра, що його й казати.

Свої закони в неї і права.

Вона все знає, що й коли почати,

Вона чарівна, дивна і жива.

Бруньки так швидко-швидко набухають,

І визирнуло вже зело з землі.

Листочки розвиватись починають,

Й розносять аромат квітки малі.

Й метелики прокинулись строкаті,

Пилок свій перший бджоли узяли.

І шумно стало на веснянім святі,

Свою роботу птахи почали.

Все поспішає жити і радіти,

Цвісти, рости, продовжувати рід.

І серце радують чарівні квіти

То ж до природи придивитись слід.

У ній звичайно, загадок багато.

Й краси, чарівності і простоти.

Радій і ти — прийшло весняне свято,

То ж в синь небесну радісно лети!

автор Надія Красоткіна

Свято весни

Не так важливо, хто придумав свято,

Але воно хороше — йде весна!

А квітів у природі як багато!

І кожна днина довша і ясна.

Від того настрій гарний, як на диво.

І радісно на серці, бо краса

Простує полем, лісом неквапливо

І у природі робить чудеса.

То ж свято гарне. Дні ясні, погожі,

Вода заповнила низини і поля…

Весна і жінка просто дуже схожі —

Любов’ю й щастям світиться земля.

Від того, що весна уже панує

І землю всю пробуджує від сну.

І жінка, як весна, життя дарує,

Дарує дітям доленьку ясну.

ПРАВА  ЛЮДИНИ  І  КУЛЬТУРА

       Культура  - сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збаначеного протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти.

       Культурні права людини - можливості (свободи) збереження та розвитку національної самобутності людини, доступу  до духовних досягнень людства, їхнього засвоєння, використання та участі у подальшому їхньому розвитку.

       Культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини. За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на : археологічні, історичні, об'єкти монументального мистецтва, об'єкти містобудування, об'єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні, об'єкти науки і техніки.

      Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню  або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідального використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

 Історична довідка

     Першою спробою законодавчого регулювання культурних прав і свобод у сфері інтелектуальної і творчої діяльності стало закріплення свободи творчості ,науки, популяризації мистецтв у Конституції Бельгії (1831р.), а також в Основному Законі Австрійської Республіки (1867р.) та Конституційному акті Канади (1867 р.).

 З І пол.ХХ ст. відбувається визнання і закріплення культурних прав у міжнародних стандартах у галузі прав людини, їхнє розширення і деталізація на внутрішньодержавному рівні.

  Перші міжнародно-правові акти, що закріпили культурні права : Загальна декларація прав людини ві 10.12 1948 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. ; Конвенція ООН про права дитини від 20.11. 1989 р. 

  Зміст і гарантії здійснення культурних прав були розвинені і доповнені у рекомендаціях ЮНЕСКО від 1968, 1980, 1982 рр.

 Наприкінці ХХ ст. - поч. ХХІ ст. у конституціях зарубіжних держав закріплення низки прав та обов'язків у сфері кінематографії і генної інженерії (Швейцарія), фото (Швеція), комерційних засобів індивідуалізації (Бразилія) тощо.   

1 березня - День "Нуль дискримінації"

8 березня - Міжнародний жіночий день
8 березня - День народження Тараса Шевченка
17 березня - створено Українську Центральну Раду ( 1917)

20 березня - Міжнародний день щастя

21 березня - Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

25 березня - Міжнародний день пам'яті жертв рабства та трансатлантивної работоргівлі 

Мати

Стрепенулась від сонця галузка в саду,

Кличе матір із хати пташина сім'я.

Я щоднини до вас на розмову іду

Мамо рідна, життя, надія моя.

Вже веснянка дзвенить на пташинім крилі,

Мов проміння земне, будить першу траву.

Бачу вас, моя мамо, в розквіті землі,

Посивілу, як пісню, як легенда - живу.

Заклопотану бачу з весни до весни,

а турботи ж про нас - невгамовних, малих.

Ой, літали ж сини, ой, співали сини,

та лишились пісні недоспівані їх.

Це з матусиних рук сходить сонце моє,

щоб ясніша дорога у світ пролягла.

Мов з-під серця у неї джерелечко б’є,

щоб напився я світла, снаги і тепла.

Де б не був я - додому не раз повернусь,

і замріяний клен зашумить у дворі.

Де б не був - матерям до землі поклонюсь,

найрідніші у світі для нас матері!

Все від матері - слово, і пісня, і хліб,

перша ластівка в небі, веснянка в гаях.

Все від матері - мужність і перший політ,

і як мати для всіх - Батьківщина моя!

М. Сингаївський 

ЛЮТИЙ

ГЕРОЇ   НЕБЕСНОЇ   СОТНІ

   Право на життя - універсальне право людини, що захищається міжнародним правом та Конституцією України.   

Право на свободу слова  гарантує свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст.34 Конституції України). 

Право на мирні зібрання  означає, що громадяни можуть збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування ( ст.39 Конституції України).

Історична довідка  

21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення призупинити підготовку та підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відтермінування Асоціації змусило людей вийти на площі міст із протестом. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 року. Так, на знак протесту у Києві на майдан Незалежності вийшли сотні людей - переважно журналісти, громадянські активісти, опозиційні політики, студенти. В соціальних мережах поширювався заклик просувати підписання Угоди. Саме тоді було вперше використано слово "Євромайдан".     Однак, в ніч на 30 листопада загони міліції "Беркут" розігнали мирних мітингувальників, порушивши основоположні права свободи людини, захищені Конституцією України і міжнародним правом. Було поранено понад 80 осіб (переважно це були студенти). Як наслідок, 1 грудня на вулиці столиці та інших міст вийшли тисячі громадян, які вважали дії влади неприпустимими. Акції протестів поширювалися по всій країні. Тепер основними вимогами стали дотримання органами державної влади законів та покарання винних у побитті мітингувальників. Своїм громадянським патріотичним обов'язком перед рідною країною вони вважали - відстояти європейський вектор розвитку України, демократію, свободу, гідність кожної людини. Тому ключовим гаслом людини стало - "права людини понад усе", а протестувальний рух отримав назву  - Революція Гідності.     

Однак, проти мирних учасників Революції Гідності влада застосувала незаконні заходи, внаслідок чого вже 22 січня було вбито українця вірменського походження Сергія Нігояна, етнічного білоруса Михайла Жизневського, українця Романа Сеника. У лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло львівянина Юрія Вербицького. А протягом 18-20 лютого загинули  77 "євромайданівців". За весь період революції було вюито або загинуло від ран більше ста осіб. Відтоді їх називають Героями Небесної Сотні.  21 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла закон, яким визнала загиблих жертвами у боротьбі українського народу за демократичні свободи та демократичний вибір України.

Масляна - це веселе свято проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. У давнину вважалося, щоб залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю, треба провести церемонії,  які "умаслюють" сонце. Для цього пекли млинці, а ще об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Сонечко це мало побачити і гріти людям на радість!  Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту.  Християнською церквою Масляна була сприйнята, як релігійне свято й одержала назву Сирного, чи Сиропусного тижня. Може бути, що назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці.    Останній тиждень перед Великим постом також називають: Сирна неділя, Бабське свято, Колодій, Масниця, Запусти, Пущення. Дуже любили Масляну в народі і ще ласкаво називали: цукрові вуста, чесна масляна, перепілочка, об'їдуха, ясочка!

 

Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року.

     Цей тиждень також називали Бабським тижнем. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.

     Важливою частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую. А хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до цього катання купували сани. Також було поширеним катання молоді на санках.

На масляну пекли гречані млинці, заправлені смальцем, ними частували протягом усього тижня.

1. 

Досить популярними серед селян були сколотини од масла. Нехай буде і маслянка, аби щоранку!

 За церковною традицією тиждень називається сирним, або м'ясопусним, — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. На цьому тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять.

     В перший день, у понеділок - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку Масляну, наряджали її в каптан і шапку.

   На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців.

 У середу тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.

  На четвертий день возили опудало на колесі,  співали пісень, проводили кулачні бої.

 На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.

 У суботу будували на ріках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.

  

    Масляна

За руки взявшись колесом Сварожим

Вели під руки чучело зими

В останній шлях. Вогнем надії

Розвіяли по вітру ті ї холоди.

А ти сміялася, з небес, промінням сонця.

І плакала, кидаючи в моє обличчя сніг,

І знову веселилася, прощала і прощалася,

І поверталася, втрачаючи в обіймах в стид…

Простіть мене, коли чого згрішив,

Я ненароком, може лиш думками.

- Хай буде так, і Бог тобі простить.

Не плач, зима піде за чучела вогнями.

Свароже коло обертається над нами.

Молочні ріки не вийдуть з берегів.

Вуста твої намащені медами,

Ось тільки не мені поцілувати їх.

Мені млинець упав із твого столу.

Візьму його собі як оберіг,

Бо хто з на ще, як довго, йти по колу,

І скільки в колі тім незвіданих доріг.

  Толік Панасюк